Парфянська мова
| Парфянська мова | |
|---|---|
| Поширена в | Парфія,  Держава Сасанідів і Хорасан  |
| Носії | 0 осіб |
| Писемність | пахлаві, маніхейське письмоd, Inscriptional Parthiand і арамейське письмо |
| Класифікація | Northwestern Iraniand і Middle Iraniand |
| Коди мови | |
| ISO 639-3 | xpr |
| IETF | xpr |
Парфійська мова — мертва іранська мова. Була офіційною мовою парфянської держави Аршакідів у ІІІ ст. до н.е. — ІІІ ст. н.е. Використовувалася на території сучасних Ірану, Вірменії, частини Іраку і Середньої Азії. У III—IV ст. продовжувала частково використовуватися в Сасанідській імперії[1].
Примітки
- ↑ Молчанова Е.К. Парфянский язык. «Языки мира». Иранские языки. II. Северо-западные иранские языки. М. 1999
Посилання
- «Драхт асурик» («Асирійське дерево») // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 1 : А — Л. — С. 304.
|
Це незавершена стаття з мовознавства. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).