Парковий міст

Парковий міст
50°27′08″ пн. ш. 30°32′03″ сх. д. / 50.45225278° пн. ш. 30.53423611° сх. д.
Офіційна назва	Парковий міст
Країна	Україна
Розташування	Київ
Перетинає	алею Магдебурзького права
Відкрито	22 листопада 1910
Охоронний статус	пам'ятка архітектури місцевого значення України
Парковий міст Парковий міст (Київ)
Парковий міст у Вікісховищі

Па́рковий міст — пішохідний місток у Києві, перекинутий через алею Магдебурзького права, що сполучає Міський сад і Хрещатий парк. Споруджений за проєктом Євгена Патона. Відкритий 22 листопада 1910 року. Один з перших розбірних металевих мостів країни. Серед киян поширено ще кілька назв цього мосту, як-от: «Міст закоханих», «Міст кохання», «Чортів місток» або «Малий міст Патона».

Будівництво мосту почалося влітку 1909 року за проєктом Євгена Патона — один з перших розбірних металевих мостів України. Міст мав металеву конструкцію та опирався на металеві палі (по три палі на кожну з чотирьох опор). Саму мостову конструкцію встановили у лютому 1910 року — на той час алея під ним ще не була заглиблена, тому міст опирався на землю.

Навесні та влітку ґрунт під мостом зрили. Заключне випробування провели у листопаді. Одна з процедур випробування полягала в завантаженні всього дерев'яного настилу шаром піску із розрахунку 400 кг/м², інша — у підвісці посередині мосту дроту з вантажем для визначення прогину. Всі параметри виявилися у нормі, ще й з запасом, що підтверджено актом.

Відразу після випробування, 22 листопада 1910 року, міст відкрили (на інформаційній табличці помилково вказано, що міст побудовано 1912 року).

У роки громадянської війни дерев'яний настил мосту був розібраний на дрова, проте у 1920-х його відновили. У 1930-х роках на мосту з'явилися ліхтарні стовпи.

У 1983 році старі конструкції мосту було демонтовано й перевезено до Переяслава-Хмельницького у музей народної архітектури і побуту, а за їх зразком було встановлено нові.

Парковий міст став одним з головних об'єктів зйомок в музичних відеокліпах: «Я йду [Архівовано 5 червня 2019 у Wayback Machine.]» Юрка Юрченка (у 1998 році) та «Скрипка грає [Архівовано 1 грудня 2019 у Wayback Machine.]» Дмитра Гордона і Тамари Гвердцителі (у 2002 році).

7 травня 2013 року біля мосту був встановлений пам'ятник закоханим — італійцю Луіджі Педутто з міста Кастель-Сан-Лоренцо й українці Мокрині Юрзук з села у Кам'янець-Подільському районі (автори пам'ятника — скульптори Олександр Моргацький і Григорій Костюков^[1][2]). Луїджі та Мокрина познайомилися у австрійському військовому таборі у 1943 році, але після закінчення війни через залізну завісу розлучилися. 2004 року отримали змогу зустрітися знову.

У січні 2014 року внаслідок сутичок між протестувальниками Євромайдану і «Беркутом» міст було пошкоджено. Його відновлено зусиллями громади міста Коломия, про що при вході на міст свідчить табличка з таким текстом:

Цей міст відновлено силами громади м. Коломиї, як символічна данина шани та подяки киянам за їхню неоціненну підтримку і жертовну допомогу в революційних подіях 2013–2014 рр. Слава Україні! Героям слава!

• 
  Міст у перші роки після спорудження
• 
  Міст взимку
• 
  Зображення мосту на пам'ятній монеті «Євген Патон»
• 
  Пам'ятний знак про відновлення моста після подій Євромайдану
• 
  Міст закоханих влітку
• 
  Парковий пішохідний міст увечері

• Київ: енциклопедичний довідник / за ред. А. В. Кудрицького. — К. : Гол. ред. Української Радянської Енциклопедії, 1981. — С. 454.
• Киев: энциклопедический справочник / под ред. А. В. Кудрицкого — К. : Гл. ред. Украинской Советской Энциклопедии, 1982. — С. 418. (рос.)

• Вебенциклопедія Києва. [Архівовано 9 листопада 2017 у Wayback Machine.]
• М. Кальницький. Парковий міст і Петрівська алея. Розповідь у картинках. mik-kiev.livejournal.com. [Архівовано 4 лютого 2014 у Archive.is] (рос.)
• Короткий довідник-визначник київських мостів. 486.livejournal.com. (рос.)

Це незавершена стаття про Київ. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.