Параклет
Паракле́т, або Па́ракліт (д.-грец. παράκλητος — «радник») — людина, яку закликають на допомогу, для утішення. Термінологічно слово стало вживатися в Новому Завіті, після якого надалі набуло поширення в християнському богослов'ї та в візантійській і середньовічній латинській гімнографіях.
В Євангелії — одне з імен Святого Духа, однієї з іпостасей Прсв. Трійці: «Духа істини, якого світ не може прийняти, бо не бачить його і не знає… Утішитель же, Дух Святий, якого Отець пошле в ім'я моє, навчить вас усього і нагадає вам усе, що я говорив вам» (Ів. 14:17-26) — наставляв Ісус учнів під час Тайної вечері.[1]
Див. також
Примітки
Посилання
- Параклет // Малый энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 4 т. — 2-е изд., вновь перераб. и значит. доп. — Т. 1—2. — СПб., 1907—1909. (рос.)
- Утешитель // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
|
Це незавершена стаття про християнство. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).