Папа Гує
 Папа Гуйє
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Особисті дані | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Повне ім'я | фр. Papa Gueye | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Народження | 7 червня 1984 (42 роки) | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Дакар, Сенегал | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Зріст | 192 см | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Вага | 82 кг | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Прізвисько | Па́па, Батько | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Громадянство |
 Сенегал | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Позиція | центральний захисник | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Професіональні клуби* | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Національна збірна | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
* Ігри та голи за професіональні клуби враховуються лише в національному чемпіонаті. | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
 Папа Гуйє у Вікісховищі  | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Папа́ Гуйє́ (фр. Papa Gueye; нар. 7 червня 1984, Дакар, Сенегал) — сенегальський футболіст, центральний захисник.
Клубна кар'єра
Виріс у родині директора школи та викладачки. Розпочав грати у футбол у 6 років, відвідуючи футбольний гурток при школі. У 1999 році вступив до футбольної школи[1].
«Дуан»
Починав кар'єру у клубі «Дуан» із Дакару. На початку професійної кар'єри тренери використовували його на різних позиціях, зокрема нападника й півзахисника[2]. Цей клуб був доволі успішним у Сенегалі, але у визначних матчах Гуйє участі не брав.
«Волинь»
У другій частині сезону 2004/05 років став гравцем українського клубу «Волинь». До кінця сезону він зіграв 12 матчів, а наступного сезону — 15 матчів. Усього в чемпіонаті України зіграв 27 матчів, але не зміг відзначитися голами. За весь час не отримав жовтих та червоних карток. У 2006 році покинув луцький клуб.
«Металіст»
У «Металісті» починав як опорний півзахисник, але з часом закріпився на позиції центрального захисника. За перший сезон зіграв 24 матчі й забив 1 гол, отримав першу за свою кар'єру в Україні жовту картку. Став одним із найкращих захисників України 2007 року за версією вболівальників[3][4]. За підсумками 2008 року був визнаний уболівальниками України найкращим легіонером чемпіонату[5]. Дістався разом із клубом 1/4 фіналу Ліги Європи, а згодом узяв і срібло УПЛ. 2015 року сенегалець покинув «Металіст», але посів 9-те місце серед гравців із найбільшою кількістю ігор в історії клубу.
«Дніпро»
Навесні 2015 року перейшов до «Дніпра». Дебютував у 17 турі чемпіонату, а згодом став залучатися до ігор у Лізі Європи. Улітку 2016 року покинув команду. Після виступів у «Дніпрі» в Гуйє залишилися ненайкращі спогади:
|
Я втомився від напруги. Нам майже рік не платили зарплату і постійно щось обіцяли. Мене сильно пригнічувала ця ситуація, тому було неможливо нормально працювати[6]. | 
|
Подальша кар'єра
У серпні 2016 року підписав контракт із російським клубом «Ростов». У складі ростовської команди не зміг стати гравцем основного складу і вже взимку її залишив.
У лютому 2017 року на правах вільного агента приєднався до казахстанського «Актобе», залишив команду у червні того ж року після завершення контракту, який вирішено не продовжувати. Провів 11 ігор, один раз був визнаний найкращим гравцем матчу (проти «Тараза»[7]) і отримав одну червону картку[8]. На початку 2018 року, аби підтримати форму, тренувався з київським «Динамо»[9].
У жовтні 2018 року повернувся до чемпіонату України, уклавши контракт із львівськими «Карпатами»[10][11]. Дебютував 10 листопада у виїзному матчі 15 туру чемпіонату України проти луганської «Зорі» (1:2), замінивши на 89-й хвилині матчу Франсіско Ді Франко. 1 грудня в матчі проти київського «Арсеналу» (1:1) забив гол у свої ворота.
29 липня офіційно став гравцем «Дніпра-1»[12]. За сезон 2019/20 Папа записав до свого активу 13 матчів у Прем'єр-лізі та 1 — у Кубку України, після чого покинув клуб у статусі вільного агента[13].
12 жовтня 2020 року Гує підписав угоду з друголіговим клубом «Метал» (Харків)[14]. У липні 2021 року завершив ігрову кар'єру[15].
Кар'єра у збірній
У жовтні 2009 року був викликаний до збірної Сенегалу на товариський матч зі збірною Кореї.
У серпні 2010 року головний тренер збірної України Мирон Маркевич заявив, що хотів би ввести Папу до складу своєї команди, а сам Папа відмовився виступати за Сенегал, і залишалося тільки оформити йому українське громадянство, що, на думку Маркевича, було «справою часу»[16]. Але Гуйє так і не отримав український паспорт.
На початку 2012 року Папа Гуйє був викликаний у національну збірну Сенегалу[17]. Загалом за «левів терангі» Гує того року зіграв у 5 матчах, а також був учасником Олімпійських ігор 2012 року, зігравши чотири гри за олімпійську збірну.
Досягнення
- Бронзовий призер чемпіонату Сенегалу: 2003
- Володар Кубка Сенегалу (2): 2003, 2004
- Срібний призер чемпіонату Сенегалу: 2004
- Срібний призер чемпіонату України: 2012/13
- Бронзовий призер чемпіонату України (7): 2006/07, 2007/08, 2008/09, 2009/10, 2010/11, 2011/12, 2013/14
- Бронзовий призер чемпіонату України: 2015/16
Статистика виступів в Україні
| Сезон | Клуб | Ліга | Чемпіонат | Кубок | ||
|---|---|---|---|---|---|---|
| Ігри | Голи | Ігри | Голи | |||
| 2004—2005 |  «Волинь» (Луцьк)
|
Вища ліга | 12 | 0 | 0 | 0 |
| 2005—2006 | «Волинь» (Луцьк)
|
Вища ліга | 15 | 0 | 1 | 0 |
| 2006—2007 | «Металіст» (Харків)
|
Вища ліга | 24 | 1 | 6 | 0 |
| 2007—2008 | «Металіст» (Харків)
|
Вища ліга | 29 | 0 | 1 | 0 |
| 2008—2009 | «Металіст» (Харків)
|
Вища ліга | 25 | 0 | 3 | 0 |
| 2009—2010 | «Металіст» (Харків)
|
Вища ліга | 30 | 2 | 1 | 0 |
| 2010—2011 | «Металіст» (Харків)
|
Вища ліга | 20 | 1 | 0 | 0 |
| 2011—2012 | «Металіст» (Харків)
|
Вища ліга | 24 | 0 | 0 | 0 |
| 2012—2013 | «Металіст» (Харків)
|
Вища ліга | 25 | 0 | 0 | 0 |
| 2013—2014 | «Металіст» (Харків)
|
Вища ліга | 29 | 1 | 3 | 0 |
| 2014—2015 | «Металіст» (Харків)
|
Вища ліга | 16 | 0 | 4 | 0 |
| 2015—2016 | «Дніпро» (Дніпро)
|
Вища ліга | 22 | 0 | 5 | 0 |
| 2018—2019 | «Карпати» (Львів)
|
Вища ліга | 7 | 0 | 1 | 0 |
| 2019—2020 | «Дніпро-1» (Дніпро)
|
Вища ліга | 13 | 0 | 1 | 0 |
Галерея
Примітки
- ↑ Офіційний журнал ФК Металіст (6 (12) 2007)
- ↑ Маркевич: «Папа Гуйе — интеллектуал». football.ua. Архів оригіналу за 30 червня 2013. Процитовано 17/06/2012. (рос.)
- ↑ Андрей Русол и Папа Гуйе — тандем лучших центральных защитников 2007-го года по версии читателей UA-Футбол. UA-Футбол. Процитовано 17/06/2012.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) (рос.) - ↑ Тарас Михалик и Папа Гуйе — лучшие центральные защитники 2008-го года по версии читателей UA-Футбол. UA-Футбол. Архів оригіналу за 7 березня 2009. Процитовано 17/06/2012. (рос.)
- ↑ Футбольная Украина-2008. Итоги от читателей Football.ua (часть первая). football.ua. Архів оригіналу за 30 червня 2013. Процитовано 17/06/2012. (рос.)
- ↑ Гуйе: «В «Днепре» почти год не платили зарплату» (рос.)
- ↑ [Микс-зона] Лучший игрок - Папа Гуйе после матча ФК "Актобе" 1-1 ФК "Тараз". YouTube. FC AKTOBE-TV FC AKTOBE. 2 травня 2017. Процитовано 16 жовтня 2023.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ В связи с окончанием срока контракта Папа Гуйе покидает ФК «Актобе» [Архівовано 2018-06-12 у Wayback Machine.] (fc-aktobe.kz) (рос.)
- ↑ Суркис — о Папе Гуйе: «Агенты попросили, чтобы он потренировался» (sportarena.com, 19.03.2018) (рос.)
- ↑ Официально: Папа Гуйе — игрок Карпат // ua-football.com
- ↑ Папа Гуйє – гравець «Карпат». ФК Карпати Львів (ua-UA) . Архів оригіналу за 1 листопада 2018. Процитовано 1 листопада 2018.
- ↑ офіційно: Папа Гуйє гравець Дніпра-1. www.fcdnipro.com. Архів оригіналу за 5 серпня 2019. Процитовано 5 серпня 2019.
- ↑ Дякуємо, Папа та Олексій! (Ukrainian) . 27 липня 2020.
- ↑ Олейник, Александр (12 жовтня 2020). Метал оголосив про підписання Папи Гуйє. SPORTARENA.com (укр.). Процитовано 12 жовтня 2020.
- ↑ Папа Гуйє завершив кар'єру. fc-metalist.com. Неофіційний сайт ФК «Металіст 1925».
- ↑ Папа Гуйе отказался стать «львом теранги» и ждёт украинского гражданства. Спорт-Экспресс. Архів оригіналу за 30 червня 2013. Процитовано 17/06/2012. (рос.)
- ↑ Про ещё одну победу «Металлиста». Архів оригіналу за 16 жовтня 2020. Процитовано 9 жовтня 2020.
Посилання
- Статистика виступів в Україні на офіційному сайті УАФ
- Профіль футболіста на офіційному сайті ПФЛ
- Візитка на офіційному сайті Української Прем'єр-ліги (архівна версія)
- Профіль футболіста на сайті soccerway.com (англ.) (нім.)
- Папа Гує на сайті transfermarkt.com (англ.)
- Папа Гує на сайті National-Football-Teams.com (англ.)
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).