YaChudo

Панченкове

Переглядів: 0. Оновлено 05.11.2026.

село Панченкове
Країна Україна Україна
Область Луганська область
Район Довжанський район
Тер. громада Довжанська міська громада
Код КАТОТТГ UA44040010390042566 Редагувати інформацію у Вікіданих
Основні дані
Засноване 1924
Населення 694
Площа 34,33 км²
Густота населення 20,22 осіб/км²
Поштовий індекс 94862
Телефонний код +380 6434
Географічні дані
Географічні координати 48°2′37″ пн. ш. 39°46′14″ сх. д. / 48.04361° пн. ш. 39.77056° сх. д.
Середня висота
над рівнем моря
234 м
Місцева влада
Адреса ради 94860, Луганська обл., Довжанська міськрада, с. Олександрівка, вул. Крупської, 52
Карта
Панченкове. Карта розташування: Україна
Панченкове
Панченкове
Панченкове. Карта розташування: Луганська область
Панченкове
Панченкове
Мапа
Мапа

Па́нченкове  — село (до 1957 року — хутір) в Україні, у Довжанській міській громаді Довжанського району Луганської області. Населення становить 694 особи.

Знаходиться на тимчасово окупованій території України[1][2].

Географія

Географічні координати: 48°2' пн. ш. 39°46' сх. д. Часовий пояс — UTC+2. Загальна площа села — 34,3 км².

Село розташоване у східній частині Донбасу за 11 км від Довжанська.

Історія

Засноване в 1924 році як хутір Панченкове. Статус села — з 1957 року.

24 червня 2014 року на ділянці державного кордону бойовики біля села Панченкове здійснили атаку на українську частину в районі державного кордону, солдат Борисенко зазнав поранень, надалі лікувався. Терористи під'їхали до блокпоста 72-ї бригади з білим прапором — нібито хочуть здаватися. Наблизившись до блокпоста, відкрили вогонь, загинули старший сержант Олександр Костюченко та солдат Ігор Білик. Бойовики несподівано поцілили керованою ракетою в БМП-2, біля якої перебували молодший сержант Приходько Олексій Олегович і старший солдат Цибора Віталій Вікторович, від важких поранень вони померли на місці. Вогнем у відповідь автомобіль з терористами знищено.

11 липня 2014 увечері внаслідок спрацювання вибухового пристрою поблизу Панченкового — на маршруті руху військової техніки — загинули солдат Віталій Михайлов та механік-водій Костюченко О. А.[3]

12 червня 2020 року, відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України № 717-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Луганської області», увійшло до складу Довжанської міської територіальної громади.[4]

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації колишніх Довжанського (1938—2020) та Сорокинського районів, увійшло до складу новоутвореного Довжанського району[5].

Населення

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[6]:

Мова Кількість Відсоток
російська 582 83.86%
українська 87 12.54%
румунська 9 1.30%
білоруська 1 0.14%
інші/не вказали 15 2.16%
Усього 694 100%

За даними перепису 2001 року населення села становило 694 особи, з них 12,54% зазначили рідною мову українську, 83,86% — російську, а 3,6% — іншу[7].

Соціальна сфера

У Панченкові працює фельдшерсько-акушерський пункт та клуб.

Пам'ятки

На території села були знайдені знаряддя праці епохи мезоліту (13-8 тисяч років тому).

Примітки

Джерела

  • Міста і села України. Луганщина: історико-краєзнавчі нариси/ упор. В. В. Болгов. — К: Українська академія геральдики, товарного знаку та логотипу, 2012. — 472 с. — ISBN 978-966-8153-83-9

Посилання


Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).