YaChudo

Пантазіївка

Переглядів: 0. Оновлено 30.10.2026.

село Пантазіївка
Країна Україна Україна
Область Кіровоградська область
Район Олександрійський район
Тер. громада Новопразька селищна громада
Код КАТОТТГ UA35080030060049982 Редагувати інформацію у Вікіданих
Облікова картка Пантазіївка 
Основні дані
Засноване 1777
Населення 600
Площа 2,35 км²
Густота населення 359,15 осіб/км²
Поштовий індекс 27451
Телефонний код +380 5233
Географічні дані
Географічні координати 48°38′53″ пн. ш. 32°49′18″ сх. д. / 48.64806° пн. ш. 32.82167° сх. д.
Середня висота
над рівнем моря
121 м
Водойми ставок Шкільний, ставок Кар'єр, ставок Посільський (Приватний)
Місцева влада
Карта
Пантазіївка. Карта розташування: Україна
Пантазіївка
Пантазіївка
Пантазіївка. Карта розташування: Кіровоградська область
Пантазіївка
Пантазіївка
Мапа
Мапа

CMNS: Пантазіївка у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Пантазі́ївка — село в Україні, у Новопразькій селищній громаді Олександрійського району Кіровоградської області. Населення налічує 600 осіб. Колишній центр Пантазіївської сільської ради.

Село постраждало внаслідок голодомору 1932—1933.

Історія

В середині 18 ст. на місці сучасної Пантазіївки виник зимівник, згодом хутір Скелеватий, по назві річки Скелеватої, у верхів'ях якої він знаходився. В кін. 1770 — на поч. 80-х рр. секунд-майор Пантазій переселив сюди селян з Чернігівської та Полтавської губ. і перейменував населений пункт на Пантазіївку. На поч. 19 ст. у поміщика Пантазія було 3.744 дес. землі і 669 селян. В 1823 році земля розділена між спадкоємцями. На 1860-ті рр. — 70 господарств і 506 жителів.

В Успенівці на поч. 1860-х рр. в селі було 34 господарства і 208 жителів. Успенівка заснована селянами з Орловської губернії, яких переселив поміщик.

В 1878 році в селі почала працювати школа грамоти.

За переписом 1886 р. в Пантазіївці і Успенівці було 166 господарств і 890 жителів.

Після Столипінської реформи протягом 1907-9 рр. з Пантазіївської громади виділилося 34 заможні господарства.

153 чоловіки було мобілізовано до лав імперської армії Московії під час Першої Світової війни.

З 1917 — у складі УНР. Весною 1932 комуністи почали терор голодом, від якого гинули насамперед літні люди та діти. Зокрема у муках загинули восьмирічний Леонід Журавель та десятирічний Михайло Баранчук.

Село зайняли фашисти в 1941 році, звільнили 1943 року. Після цього розпочалась важка повоєнна відбудова та майбутній розвиток села.

Будинок культури
Фото 1953 року, учні з Іваном Вихрестом (по центру, чорнявий)

Після війни директором місцевої школи був Вихрест Іван Федорович - колишній льотчик та історик, заслужений учитель.

Населення

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 851 особу, з яких 369 чоловіків та 482 жінки.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 844 особи.[2]

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 97,04 %
російська 2,37 %
білоруська 0,59 %

Див. також

Примітки

Посилання

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).