Пантазіївка
| село Пантазіївка | |
|---|---|
| Країна | |
| Область | Кіровоградська область |
| Район | Олександрійський район |
| Тер. громада | Новопразька селищна громада |
| Код КАТОТТГ | UA35080030060049982 |
| Облікова картка | Пантазіївка |
| Основні дані | |
| Засноване | 1777 |
| Населення | 600 |
| Площа | 2,35 км² |
| Густота населення | 359,15 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 27451 |
| Телефонний код | +380 5233 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°38′53″ пн. ш. 32°49′18″ сх. д. / 48.64806° пн. ш. 32.82167° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
121 м |
| Водойми | ставок Шкільний, ставок Кар'єр, ставок Посільський (Приватний) |
| Місцева влада | |
| Карта | |
Пантазіївка | |
Пантазіївка | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Пантазі́ївка — село в Україні, у Новопразькій селищній громаді Олександрійського району Кіровоградської області. Населення налічує 600 осіб. Колишній центр Пантазіївської сільської ради.
Село постраждало внаслідок голодомору 1932—1933.
Історія
В середині 18 ст. на місці сучасної Пантазіївки виник зимівник, згодом хутір Скелеватий, по назві річки Скелеватої, у верхів'ях якої він знаходився. В кін. 1770 — на поч. 80-х рр. секунд-майор Пантазій переселив сюди селян з Чернігівської та Полтавської губ. і перейменував населений пункт на Пантазіївку. На поч. 19 ст. у поміщика Пантазія було 3.744 дес. землі і 669 селян. В 1823 році земля розділена між спадкоємцями. На 1860-ті рр. — 70 господарств і 506 жителів.
В Успенівці на поч. 1860-х рр. в селі було 34 господарства і 208 жителів. Успенівка заснована селянами з Орловської губернії, яких переселив поміщик.
В 1878 році в селі почала працювати школа грамоти.
За переписом 1886 р. в Пантазіївці і Успенівці було 166 господарств і 890 жителів.
Після Столипінської реформи протягом 1907-9 рр. з Пантазіївської громади виділилося 34 заможні господарства.
153 чоловіки було мобілізовано до лав імперської армії Московії під час Першої Світової війни.
З 1917 — у складі УНР. Весною 1932 комуністи почали терор голодом, від якого гинули насамперед літні люди та діти. Зокрема у муках загинули восьмирічний Леонід Журавель та десятирічний Михайло Баранчук.
Село зайняли фашисти в 1941 році, звільнили 1943 року. Після цього розпочалась важка повоєнна відбудова та майбутній розвиток села.


Після війни директором місцевої школи був Вихрест Іван Федорович - колишній льотчик та історик, заслужений учитель.
Населення
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 851 особу, з яких 369 чоловіків та 482 жінки.[1]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 844 особи.[2]
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 97,04 % |
| російська | 2,37 % |
| білоруська | 0,59 % |
Див. також
Примітки
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Кіровоградська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення, Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Кіровоградська область (осіб) - Регіон, Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Кіровоградська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік, Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
Посилання
| Це незавершена стаття про Кіровоградську область. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).