Пановичі
| село Пановичі | |
|---|---|
| Країна | |
| Область | Тернопільська область |
| Район | Тернопільський район |
| Тер. громада | Підгаєцька міська громада |
| Код КАТОТТГ | UA61040370240030925 |
| Основні дані | |
| Населення | 132 |
| Територія | 4.072 км² |
| Густота населення | 32.42 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 48034 |
| Телефонний код | +380 03542 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°11′1″ пн. ш. 24°58′6″ сх. д. / 49.18361° пн. ш. 24.96833° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
309 м |
| Відстань до районного центру |
20 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 48000, Тернопільська обл, Тернопільський р-н, м Підгайці, вул Шевченка, буд. 39 |
| Карта | |
Пановичі | |
Пановичі | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Пано́вичі — село в Україні, у Підгаєцькій міській громаді Тернопільського району Тернопільської області. Розташоване на південному заході району. До 2020 р. було підпорядковане Гнильченській сільраді. До 1990 року належало до Бережанського району.
Населення — 169 осіб (2007).
Історія
Перша писемна згадка — 1395.
З 1854 року до адміністративної реформи 1867 року село перебувало у складі Бурштинського повіту Бережанського округу коронного краю Королівство Галичини і Лодомерії[1].
У 1867 - 1918 рр. у складі Підгаєцького повіту[2].
У серпні 1944 в Пановичах відбувся бій сотні «Сірі вовки» - «Сіроманці» та чоти сотні «Орли» (командир «Бистрий») із більшовиками.
З 15 на 16 серпня 1944 року на Храмовий празник відбувся напад на мирне населення в с. Пановичі групи осіб, які входили в угрупування «Ястрибки». В дане угрупування увійшли: військові Червоної Армії, військові Армії Крайової, а також - кримінальні елементи Підгаєччини, а також партизани Червоної Армії Мєдвєдєва та з'єднання Ковпака Сидіра. Всі дії були узгодженні із керівництвом НКВД та під контролем в міста Підгайці. В даному селі проживали жителі за національністю - поляки, і лишень кілька хат були за національністю - українці. Напад був підготовлений із села Гнильче військовим, диверсійним підрозділом «Ястребки». В ході диверсійних робіт НКВД м. Підгайці було вбито 60 місцевих жителів, хати пограбовано і спалено. Решта населення врятувалося втечею до м. Підгаєць. Даний підрозділ в народі отримав назву "Бандити з Гнильчого". А серед місцевого населення була поширена пропаганда - «Бандерівці». Причини створення різанини між селами Підгаєччини - Гнильче та Пановичі: 1. План НКВД стосовно повернення поляків до Польщі; 2. Скомпроментувати ОУН-УПА - «Бистрого», «Орла», яка начеб то вбивала своїх у свіпраці з НКВД та Армією Краєвою; 3. Вбивство зв'язкового ОУН-УПА - МУЛЯКА, яке було «перенаправлено», як дії поляків проти українців. 4. Відповідні дії- різанина поляків супроти ОУН-УПА та українців, які стали жертвами диверсійної роботи НКВД, підпільників Ковпака С., Медвєдьєва Д.
Залишилось двоє свідків, які можуть довести правду стосовно УКРАЇНО-ПОЛЬСЬКОГО протистояння: 1. Залишився проживати на територіях Підгаєччини у зв'язку із сімейними обставинами , за національність. українець, військовий ЧА і поляк, свідок, який був запроторений до ВОРКУТАЛАГ, а піжніше перебрався до рідної Польщі.
Дані дії НКВД стосовно різанин у селі Біла Криниця та с. Детятин (М. Галич) були попереджені військовими ОУН-УПА. Таким чином злочини вдалося попередити і запобігти, а сотні сімей вдалося врятувати і добровільно зі згодою двох сторін переправити до Польщі. Більшість поляків були дуже вдячні українцям стосовно спасіння своїх життів до створення ПРОПОГАНДИ СРСР проти українців та ОУН-УПА.
З 1991 року в складі незалежної України.
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Підгаєцької міської громади[3].
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Підгаєцького району, село увійшло до складу Тернопільського району[4].
Політика
Парламентські вибори, 2019
На позачергових парламентських виборах 2019 року у селі функціонувала окрема виборча дільниця № 610791, розташована у приміщенні клубу.
- Результати
- зареєстровано 62 виборці, явка 83,87%, найбільше голосів віддано за «Європейську Солідарність» — 65,38%, за Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина» — 21,15%, за «Голос» — 7,69%[5]. В одномандатному окрузі найбільше голосів отримав Тарас Юрик (Європейська Солідарність) — 67,31%, за Петра Репелу (Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина») — 17,31%, за Василя Мартюка (Голос) — 9,62%[6].
Населення
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[7]:
| Мова | Кількість | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 132 | 100% |
Пам'ятки
- Поселення «Пановичі I» (ранній залізний вік);
Є церква святих верховних апостолів Петра і Павла[8](реконструйована з костьолу, 1935).
Встановлено пам'ятний знак Борцям за волю України.
Соціальна сфера
Діють бібліотека, ФАП.
Галерея
-
Церква Святих Верховних Апостолів Петра і Павла -
Церква Святих Верховних Апостолів Петра і Павла -
Автобусна зупинка біля села -
Сільський пейзаж
Примітки
- ↑ Handbuch der politischen Gehörden in Galizien für das Jahr 1867. Lemberg. Aus der K.k. Galiz. Aerarial-Staats-Druckerei. S.120.
- ↑ Handbuch der politischen Gehörden in Galizien für das Jahr 1867. Lemberg. Aus der K.k. Galiz. Aerarial-Staats-Druckerei. — S. 120. (нім.).
- ↑ Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 22 жовтня 2021.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ Підсумки голосування на виборчих дільницях у загальнодержавному виборчому окрузі в межах ОВО № 165, Тернопільська область. Позачергові вибори народних депутатів України 2019 року.
- ↑ Відомості про підрахунок голосів виборців на виборчих дільницях одномандатного виборчого округу № 165, Тернопільська область. Позачергові вибори народних депутатів України 2019 року.
- ↑ Храми, фігури та народні прикмети: що пов’язує Тернопільщину зі святими Петром і Павлом. ПОГЛЯД (укр.). 29 червня 2026. Процитовано 5 липня 2026.
Література
- Гуцал П., Уніят В. Пановичі // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 23. — ISBN 978-966-528-279-2.
- Колодницький С., Коропецька У. Пановичі // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 3 : М — Ш. — С. 194. — ISBN 978-966-457-246-7.
- Hnilcze (z Sieniawką i Panowicami) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1882. — Т. III. — S. 81. (пол.)}
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).
