YaChudo

Пановичі

Переглядів: 0. Оновлено 24.10.2026.

село Пановичі
Церква Святих Верховних Апостолів Петра і Павла
Церква Святих Верховних Апостолів Петра і Павла
Церква Святих Верховних Апостолів Петра і Павла
Країна Україна Україна
Область Тернопільська область
Район Тернопільський район
Тер. громада Підгаєцька міська громада
Код КАТОТТГ UA61040370240030925 Редагувати інформацію у Вікіданих
Основні дані
Населення 132
Територія 4.072 км²
Густота населення 32.42 осіб/км²
Поштовий індекс 48034
Телефонний код +380 03542
Географічні дані
Географічні координати 49°11′1″ пн. ш. 24°58′6″ сх. д. / 49.18361° пн. ш. 24.96833° сх. д.
Середня висота
над рівнем моря
309 м
Відстань до
районного центру
20 км
Місцева влада
Адреса ради 48000, Тернопільська обл, Тернопільський р-н, м Підгайці, вул Шевченка, буд. 39
Карта
Пановичі. Карта розташування: Україна
Пановичі
Пановичі
Пановичі. Карта розташування: Тернопільська область
Пановичі
Пановичі
Мапа
Мапа

CMNS: Пановичі у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Пано́вичі — село в Україні, у Підгаєцькій міській громаді Тернопільського району Тернопільської області. Розташоване на південному заході району. До 2020 р. було підпорядковане Гнильченській сільраді. До 1990 року належало до Бережанського району.

Населення — 169 осіб (2007).

Історія

Перша писемна згадка — 1395.

З 1854 року до адміністративної реформи 1867 року село перебувало у складі Бурштинського повіту Бережанського округу коронного краю Королівство Галичини і Лодомерії[1].

У 1867 - 1918 рр. у складі Підгаєцького повіту[2].

Територія навколо Пановичів на військовій австрійській карті

У серпні 1944 в Пановичах відбувся бій сотні «Сірі вовки» - «Сіроманці» та чоти сотні «Орли» (командир «Бистрий») із більшовиками.

З 15 на 16 серпня 1944 року на Храмовий празник відбувся напад на мирне населення в с. Пановичі групи осіб, які входили в угрупування «Ястрибки». В дане угрупування увійшли: військові Червоної Армії, військові Армії Крайової, а також - кримінальні елементи Підгаєччини, а також партизани Червоної Армії Мєдвєдєва та з'єднання Ковпака Сидіра. Всі дії були узгодженні із керівництвом НКВД та під контролем в міста Підгайці. В даному селі проживали жителі за національністю - поляки, і лишень кілька хат були за національністю - українці. Напад був підготовлений із села Гнильче військовим, диверсійним підрозділом «Ястребки». В ході диверсійних робіт НКВД м. Підгайці було вбито 60 місцевих жителів, хати пограбовано і спалено. Решта населення врятувалося втечею до м. Підгаєць. Даний підрозділ в народі отримав назву "Бандити з Гнильчого". А серед місцевого населення була поширена пропаганда - «Бандерівці». Причини створення різанини між селами Підгаєччини - Гнильче та Пановичі: 1. План НКВД стосовно повернення поляків до Польщі; 2. Скомпроментувати ОУН-УПА - «Бистрого», «Орла», яка начеб то вбивала своїх у свіпраці з НКВД та Армією Краєвою; 3. Вбивство зв'язкового ОУН-УПА - МУЛЯКА, яке було «перенаправлено», як дії поляків проти українців. 4. Відповідні дії- різанина поляків супроти ОУН-УПА та українців, які стали жертвами диверсійної роботи НКВД, підпільників Ковпака С., Медвєдьєва Д.

Залишилось двоє свідків, які можуть довести правду стосовно УКРАЇНО-ПОЛЬСЬКОГО протистояння: 1. Залишився проживати на територіях Підгаєччини у зв'язку із сімейними обставинами , за національність. українець, військовий ЧА і поляк, свідок, який був запроторений до ВОРКУТАЛАГ, а піжніше перебрався до рідної Польщі.

Дані дії НКВД стосовно різанин у селі Біла Криниця та с. Детятин (М. Галич) були попереджені військовими ОУН-УПА. Таким чином злочини вдалося попередити і запобігти, а сотні сімей вдалося врятувати і добровільно зі згодою двох сторін переправити до Польщі. Більшість поляків були дуже вдячні українцям стосовно спасіння своїх життів до створення ПРОПОГАНДИ СРСР проти українців та ОУН-УПА.

З 1991 року в складі незалежної України.

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Підгаєцької міської громади[3].

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Підгаєцького району, село увійшло до складу Тернопільського району[4].

Політика

Парламентські вибори, 2019

На позачергових парламентських виборах 2019 року у селі функціонувала окрема виборча дільниця № 610791, розташована у приміщенні клубу.

Результати

Населення

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[7]:

Мова Кількість Відсоток
українська 132 100%

Пам'ятки

  • Поселення «Пановичі I» (ранній залізний вік);

Є церква святих верховних апостолів Петра і Павла[8](реконструйована з костьолу, 1935).

Встановлено пам'ятний знак Борцям за волю України.

Соціальна сфера

Діють бібліотека, ФАП.

Галерея

Примітки

  1. ↑ Handbuch der politischen Gehörden in Galizien für das Jahr 1867. Lemberg. Aus der K.k. Galiz. Aerarial-Staats-Druckerei. S.120.
  2. ↑ Handbuch der politischen Gehörden in Galizien für das Jahr 1867. Lemberg. Aus der K.k. Galiz. Aerarial-Staats-Druckerei. — S. 120. (нім.).
  3. ↑ Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 22 жовтня 2021.
  4. ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  5. ↑ Підсумки голосування на виборчих дільницях у загальнодержавному виборчому окрузі в межах ОВО № 165, Тернопільська область. Позачергові вибори народних депутатів України 2019 року.
  6. ↑ Відомості про підрахунок голосів виборців на виборчих дільницях одномандатного виборчого округу № 165, Тернопільська область. Позачергові вибори народних депутатів України 2019 року.
  7. ↑ Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
  8. ↑ Храми, фігури та народні прикмети: що пов’язує Тернопільщину зі святими Петром і Павлом. ПОГЛЯД (укр.). 29 червня 2026. Процитовано 5 липня 2026.

Література

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).