YaChudo

Панміксія

Переглядів: 0. Оновлено 10.10.2026.

Панміксія (від грец. πᾶν (pan) — все та грец. μῖξις (mixis) — змішування) — вільне схрещування роздільностатевих особин, або з різним генотипом в популяції перехреснозаплідних організмів.[1]

Термін «панміксія» вперше запропонував німецький біолог-еволюціоніст Авґуст Вайсман у своїх працях 1880-х років, зокрема в есе «Про спадковість» (1883), для опису процесу припинення природного добору, що веде до рудиментації органів через вільне схрещування. Згодом, із виникненням популяційної генетики, термін набув сучасного значення — абсолютно випадкового схрещування особин у популяції.[2]

Той чи інший ступінь панміксії характерний для панівної більшості видів рослин і тварин. Проте повна панміксія можлива лише в ідеальних популяціях (з нескінченно великою чисельністю особин, що виключає вплив дрейфу генів, де відсутній природний добір, тиск мутацій, міграції, не здійснюють вплив інші фактори ізоляції). За таких умов у популяції досягається випадкове комбінування гамет та встановлюється рівноважний розподіл частот генотипових класів особин відповідно до закону Харді-Вайнберга.

Примітки

  1. ↑ Біологічний словник / За ред. І. Г. Підоплічка, К. М. Ситника, Р. В. Чаговця та ін. — К. : Гол. редакція УРЕ, 1974. — 552 с. (с. 354)
  2. ↑ Walton, A.; Aylward, A.; Thomas, M. G.; Rutherford, A. (2025). The History of the Panmictic Population Concept and Its Legacy in Contemporary Population Genetics. Annals of Human Genetics. 89 (5): 274—284. doi:10.1111/ahg.70015.

Література

  • Біологічний словник / За ред. І. Г. Підоплічка, К. М. Ситника, Р. В. Чаговця та ін. — К. : Гол. редакція УРЕ, 1974. — 552 с. (с. 354)
  • Биологический энциклопедический словарь. В 2 т. Т. 2. / Гл. ред. А. Г. Гиляров. Ред. коллегия: В. .Е Соколов, А. Л. Тахтаджян, А. В. Яблоков и др. — М. : Сов. энциклопедия, 1987. — 831 с. (с. 445—446)
  • Реймерс Н. Ф. Основные биологические понятия и термины. — М. : Просвещение, 1988. — 319 с. (с. 200). — ISBN 5-09-000278-9
  • Реймерс Н. Ф. Природопользование: Словарь-справочник. — М. : Просвещение, 1990. — 637 с. (с. 342). — ISBN 5-244-00450-6
  • Экологический энциклопедический словарь. / И. И. Дедю. — Кишинев : Глав. ред. МСЭ, 1990. — 408 с. (с. 215). — ISBN 5-88550-006-1


Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).