Пал Завада

Пал Завада
угор. Závada Pál
Народився	14 грудня 1954[1] (71 рік)  Тоткомлош, Orosháza Districtd, Бекеш, Угорщина
Громадянство	Угорщина
Діяльність	соціолог, письменник
Знання мов	угорська
Мова творів	угорська
Діти	Péter Závadad
Нагороди	Премія імені Кошута (2005) премія Шандора Мараїd (2000) Стипендія Моріца Жигмондаd (1989) Премія Юлії Сіннєїd (1997)
Пал Завада у Вікісховищі

Пал Завада (угор. Závada Pál; нар. 14 грудня 1954, Тоткомлош, Угорщина) — угорський соціолог і письменник словацького походження.

Належить до словацької меншості в Угорщині. Вивчав економіку в університеті Печа (1974—1978), потім — соціологію в Будапештському університеті (1980—1982). У 1982—1993 — співробітник Інституту соціології Академії Наук Угорщини. З 1992 — головний редактор літературного журналу Holmi (Пожитки).

Соціологічні праці і перші книги Завади були присвячені життю словацьких селян на південному сході Угорщини. У роман «Наше чуже тіло» (2008) через довгу нічну розмову 16 персонажів входить драматична історія країни першої половини XX століття.

Завада — укладач антології словацької прози Угорщини (2005).

• Kulákprés, Család- és falutörténeti szociográfia, Tótkomlós 1945—1956 / Кулаковыжималка. Социология семейной и сельской истории Тоткомлоша, 1945—1956 (1986, пересмотр.изд.1991)
• Mielőtt elsötétül/ Пока не стемнело (1996, новеллы)
• Jadviga párnája/ Подушка Ядвиги (1997, роман, экранизирован Кристиной Деак, 2000)
• Milota/ Милота (2002, роман)
• A fényképész utókora/ Наследие фотографа (2004, роман)
• Idegen testünk/ Наше чужое тело (2008, роман)

Роман «Подушка Ядвіги» став в Угорщині бестселером, його перекладено німецькою мовою, фільм Христини Деак отримав нагороди Угорщини і за кордоном.

Завада — лауреат кількох соціологічних премій. Літературні премії Аттіли Йожефа (1998), Тібора Дері (1998), Дьюлі Круд (1999), Шандора Мараї (2000), Лайоша Кошута (2005). Почесний громадянин Тоткомлош (2000).

• Персональный сайт
• Пал Завада на сайте Венгерская литература (англ.)
• Пал Завада на сайте IMDB