YaChudo

Пак Со Йон

Переглядів: 0. Оновлено 08.11.2026.

Пак Со Йон
кор. 박소연 Редагувати інформацію у Вікіданих
Пак Со Йон у 2014
Пак Со Йон у 2014
Пак Со Йон у 2014
Загальна інформація
Національністькореянка
Громадянство Південна Корея Редагувати інформацію у Вікіданих
Народилася24 жовтня 1997 (29 років)
Наджу, Республіка Корея
Зріст160 см
Alma materУніверситет Тангукd і Shinmok High Schoold Редагувати інформацію у Вікіданих
Спорт
КраїнаПівденна Корея Південна Корея
Вид спортуФігурне катання
Дисциплінажіноче одиночне фігурне катання Редагувати інформацію у Вікіданих
ТренериЧі Хьон Чон (지현정)
CMNS: Пак Со Йон у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Пак Со Йон (Хангиль: 박소연, Ханча: 朴昭娟, нар. 24 жовтня 1997, Наджу, Республіка Корея) — провідна корейська фігуристка у 2014-2019 роках. Переможниця національного чемпіонату 2015, Азійського Кубку 2012 та того ж року срібна призерка Юніорського гран-прі в Туреччині Міжнародного союзу ковзанярів (ISU).

Кар'єра

2009-2013

Со Йон Пак почала кататися на ковзанах, коли їй було вісім років, у першому класі початкової школи. У 2009 році, тринадцятирічною вона стала наймолодшою учасницею корейської національної збірної. З осені 2011 Со Йон  почала виступи в серії Юніорських гран-прі.

У сезоні 2012-2013, Пак завоювала золото дорослих змагань Азійського Кубку та срібну медаль Юніорського гран-прі в Туреччині. Тоді ж, втретє вигравши срібло національної першості[1] спортсменка потрапила на Чемпіонат світу серед юніорів, де посіла 12 місце. У 2013 році Пак заявила, що має мету змагатися на зимових Олімпійських іграх 2018 в Пхьончхані.[2]

Сезони 2013-2015

У серпні 2013 на Со Йон зазнала невдачі в національному відборі Юніорського гран-прі ISU. З найвищими балами за коротку програму вона була 8-ю після довільної та 5-ю в загальному заліку. Перед національним чемпіонатом Со Йон змінила репертуар і виграла срібну медаль поступившись лише Йон А Кім.

Міжнародний дебют у дорослих змаганнях Пак зробила на Чемпіонаті чотирьох континентів. Вона була 8-ю в короткій програмі, 9-ю в довільній і в загальному заліку з 162,71 балу. Обрана представляти свою країну на зимових Олімпійських іграх 2014 разом із Кім Йон А і Кім Хе Джін, Пак посіла 21 місце[3]. На Чемпіонаті світу 2014 безпомилково виконала довільну програму і зайняла 9-е місце в загальному заліку. Тоді Со Йон набрала 176.71 очок, що стало її новим особистим рекордом.

Пак дебютувала на Гран-прі ISU в США 2014 року. Вона посіла 5-е місце в обох програмах і 5-е в цілому. На Кубку Ростелекому 2014 вона була 7-ю в короткій програмі, 4-ю в довільній та 5-ю в цілому.

Чемпіонат Республіки Корея 2015 року приніс Со Йон її перший національний титул з найвищими оцінками в обох програмах. Того року вона виборола 9-те місце Чемпіонату чотирьох континентів і 12-те на Чемпіонаті Світу-2015.

Її результат на світовій першості забезпечив дві стартові позиції для корейської команди на наступному Чемпіонаті світу.

В серії Гран-прі 2015 року Пак фінішувала 4-ю в Фінляндії, 9-ю в США та 8-ю в Китаї.

2016-2018

Національний чемпіонат 2016 Пак завершила п'ятою. Однак завдяки тому, що три фігуристки з вищими результатами не мали права на виступи на дорослому рівні, отримала місце в національній команді на Чемпіонатах світу і Чотирьох континентів. І якщо на світовій першості Пак була 18-ю (партнерка по збірній Чхве Да Бін - 14-ю), на Чотирьох континентах Со Йон поліпшила всі свої рекорди, зайнявши четверте місце в загальному заліку.

Ще два виступи того року принесли 8-ме та 5-те місця Гран-прі у США та Франції відповідно. Перелом лівої щиколотки під час тренування на 13 грудня 2016, змусив її відмовитися від участі у всіх змаганнях 2017[4].

З початку 2018 року спортсменка відновила офіційні виступи, готуючись представити свою країну на домашній Зимовій Олімпіаді. Втім, участь у всіх трьох етапах відбору принесла їй загальне п'яте місце, що не давало позиції в олімпійській збірній. Наступного, 2019 року вона, зайнявши 4-те місце в національній першості та 5-те на Універсіаді, оголосила про завершення кар'єри в професійному спорті та перехід у команду Цирк дю Солей.[5]

Репертуар

Season Short program Free skating Exhibition
2017–2018
  • Black Swan
  • En Aranjuez con mi amor
    by Joaquín Rodrigo
    performed by Nana Mouskouri
    choreo. by David Wilson
2016–2017
  • En Aranjuez con mi amor
    by Joaquín Rodrigo
    performed by Nana Mouskouri
    choreo. by David Wilson
2015–2016
  • Romeo and Juliet
    by Abel Korzeniowski
    choreo. by David Wilson
  • The Red Violin
    by John Corigliano
    choreo. by Cindy Stuart
  • Dear Future Husband
    by Meghan Trainor
    choreo. by Cindy Stuart
2014–2015
  • Introduction and Rondo Capriccioso
    by Camille Saint-Saëns
    choreo. by David Wilson
  • I Dreamed a Dream
    by Idina Menzel
    (from Glee)
    choreo. by Cindy Stuart
2013–2014
  • The Swan
    (from The Carnival of the Animals)
    by Camille Saint-Saëns
    choreo. by Cindy Stuart
  • I Dreamed a Dream
    by Idina Menzel
    (from Glee)
    choreo. by Cindy Stuart
2012–2013
  • Piano Trio In A Minor II : Pantoum
    by Maurice Ravel
  • West Side Story
    by Leonard Bernstein
2011–2012
  • Poème
    by Secret Garden
  • Elizabeth: The Golden Age
    by Craig Armstrong
2010–2011
  • Czardas
    by Vittorio Monti
  • Malaguena
    by Ernesto Lecuona
  • Roxie
    (from Chicago)
    by John Kander
2009–2010
  • Carousel Waltz
    (from Carousel)
    by Richard Rodgers
  • Yentl
    by Michel Legrand
  • Once Upon A December
    (from Anastasia)
    by Stephen Flaherty
2008–2009
  • Kalinka
    by Ivan Larionov
  • So long, Farewell
    (from The Sound of Music)
    by Richard Rodgers
2007–2008
  • The Swan
    (from The Carnival of the Animals)
    by Camille Saint-Saëns
  • Aragonaise
    (from Carmen)
    by Georges Bizet

Турнірні виступи

Дані з особової картки[6] спортсменки на сайті isuresults. Цифрами вказані турнірні місця. ГП: гран-прі Міжнародного союзу ковзанярів (ISU); СЧ: Серія челленджер ISU (ISU Challenger Series); ЮГП: Юніорські гран-прі ISU; ВЗ: включена в заявку; ЗзЗ: знялася зі змагань. У командних виступах зазначені командний (к) та індивідуальний (і) результати, однак нагороди вручалися за місце лише в командному заліку.

Міжнародні
Змагання 08–09 09–10 10–11 11–12 12–13 13–14 14–15 15–16 16–17 17–18
Олімпіада 21
Чемпіонат світу 9 12 18
Чотири Континенти 9 9 4 ЗзЗ 11
ГП Cup of China 8
ГП NHK Trophy 12
ГП Rostelecom Cup 5 ЗзЗ
ГП Skate America 5 9 8
ГП Trophée de France 5
СЧ Finlandia 4
СЧ Lombardia 5
СЧ Nebelhorn 4
Asian Games ЗзЗ
Asian Trophy 1 3 4
Універсіада ЗзЗ
Міжнародні серед новачків (н) і юніорів
Юнацька Олімпіада 4
Юніорська світова першість 12
ЮГП Австрія 6
ЮГП Італія 4
ЮГП Туреччина 2
ЮГП США 6
Asian Trophy 2
Дитячі Ігри 2(н)
NZ Games 1(н)
Національні
Чемпіонат Республіки Корея 2(юн) 3 2 2 2 2 1 5 ЗзЗ 5
Командні виступи
Юнацька Олімпіада 3(к)

1(і)

Примітки

  1. ↑ Herald, The Korea (6 січня 2013). Mission accomplished (англ.). Архів оригіналу за 13 лютого 2018. Процитовано 12 лютого 2018.
  2. ↑ Foundation, The Korea International Broadcasting. 한국을 대표하는 글로벌 방송! The World On Arirang!. Korea Prepares Figure Skating Hopefuls For Pyeongchang Olympics : ARIRANG (англ.). Архів оригіналу за 13 лютого 2018. Процитовано 12 лютого 2018.
  3. ↑ So Youn Park skates into the spotlight. Golden Skate (амер.). 2 грудня 2014. Архів оригіналу за 13 лютого 2018. Процитовано 12 лютого 2018.
  4. ↑ Injured figure skater pulls out of Asian Winter Games. Yonhap News Agency (англ.). Архів оригіналу за 23 лютого 2017. Процитовано 12 лютого 2018.
  5. ↑ 김경윤 (12 червня 2019). 피겨 박소연 은퇴 선언 "또 다른 모습으로 찾아뵙겠다". 연합뉴스 (кор.). Процитовано 8 квітня 2023.
  6. ↑ Competition Results. www.isuresults.com. Архів оригіналу за 13 лютого 2018. Процитовано 12 лютого 2018.

Список літератури

Зовнішні посилання

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).