Пагорб чобіт

Пагорб чобіт
La collina degli stivali
Жанр	кінокомедія і спагеті-вестерн
Режисер	Джузеппе Коліцці
Продюсер	Enzo D'Ambrosiod
Сценарист	Джузеппе Коліцціd
У головних ролях	Теренс Гілл, Бад Спенсер, Вуді Стродd, Glauco Onoratod, Victor Buonod, Eduardo Ciannellid, Ліонель Стендерd, George Eastmand, Alberto Dell’Acquad, Лучано Россіd, Enzo Fiermonted, Wayde Prestond[1], Mirella Pamphilid[1] і Tito Garcíad[1]
Оператор	Marcello Masciocchid
Композитор	Карло Рустікеллі
Дистриб'ютор	Euro International Filmd
Тривалість	106 хв.
Мова	італійська
Країна	Італія
Рік	1969
IMDb	ID 0064175
Пагорб чобіт у Вікісховищі

«Пагорб чобіт» (італ. La collina degli stivali, англ. Boot Hill) — італійський художній фільм 1969 року в жанрі спагеті-вестерн. Головні ролі виконали знаменитий акторський дует Теренс Гілл та Бад Спенсер. Ця стрічка є завершальною, третьою частиною кінотрилогії, яка розпочалася фільмом «Бог прощає... Я ні!» (1967) і продовжилася стрічкою «Козирний туз» (1968). У міжнародному прокаті фільм також виходив під назвою «Трініті їде знову» (Trinity Rides Again)^[2].

Одного разу вночі на Дикому Заході чоловік на ім'я Кет намагається виїхати з міста, але потрапляє в засідку великого загону бандитів. Попри отримане поранення, йому вдається відірватися від переслідувачів і сховатися у фургоні бродячого цирку. За містом фургони зупиняють для обшуку, проте Кет разом із колишнім стрільцем, а нині повітряним акробатом Томасом, ліквідують нападників.

Як тільки Кет відновлює сили для подорожі, він залишає циркову трупу. Тієї ж ночі під час вистави до цирку знову приходять бандити. Вони виявляють сліди Кета і з помсти застрелюють Джо — напарника Томаса — прямо під час виконання трюку. Томас знаходить Кета, виходжує його і каже, що той потрібен йому як «наживка для пастки». Кет приводить Томаса до свого товариша Гатча, який живе в одному будинку з німим велетнем на прізвисько Малюк (Baby Doll). Гатч зустрічає Кета вороже. Кет пояснює, що їхньому спільному другу-золотошукачу Шарпу потрібна допомога. Бос місцевих копалень Фішер намагається відібрати його ділянку. Кет виграв документи на це майно у підтасованій грі в покер, щоб вивезти їх із міста, через що на нього й напали на самому початку. Гатч неохоче погоджується допомогти і бере з собою Малюка. Герої знаходять залишки розгромленого цирку, допомагають його директору Мамі відновити майно і знову збирають артистів разом.

До шахтарського містечка прибуває окружний комісар для перевірки законності прав на копальні. Проте місцеві шахтарі залякані й бояться з ним розмовляти. Виняток становить лише родина Макгавінів, але бандити під керівництвом ватажка Фінча, який працює на Фішера, беруть їхній будинок в облогу і підривають його динамітом. Попри це, вночі один із циркових ліліпутів таємно пробирається до кімнати комісара і передає йому важливе повідомлення.

Зранку до міста приїжджає цирк, і комісар переконує Фішера запросити всіх жителів на виставу. Під куполом акробати влаштовують пантоміму, яка в алегоричній формі викриває загрози шахтарям та вбивство родини Макгавінів. Під час шоу шахтарі знаходять під своїми сидіннями заховану зброю, тоді як люди Фішера виявляють там лише пташине пір'я. Спалахує бійка, в якій поплічників Фішера знищують. Після цього четвірка головних героїв виходить на нічний бій проти основних сил банди Фінча. Їм на допомогу приходять циркові артисти, включаючи ліліпутів та танцюристок канкану. Зрештою, до бою приєднуються і самі шахтарі, завдяки чому банду повністю ліквідують. Під час сутички Фішер підло стріляє в спину директору цирку Мамі. Поруч з'являється Кет і каже, що за це на Фішера чекає шибениця, якщо тільки той не хоче випробувати долю в дуелі. Фішер кидає зброю, а поранений Мамі зазначає, що це робить його справжнім клоуном.

У фіналі Кет і Гатч знову вирушають у дорогу разом. Тим часом Малюк, який від шоку раптово почав говорити, вирішує залишитися в цирку разом з однією з танцюристок канкану.