П'єр де Деккер

П'єр де Деккер Pierre de Decker
12-й Прем’єр-міністр Бельгії
30 березня 1855 — 9 листопада 1857 року
Монарх:	Леопольд I
Попередник:	Анрі де Бруккер
Наступник:	Шарль Роже
Народження:	1812 Зель, Франція (нині Бельгія)
Смерть:	4 січня 1891 Брюссель, Бельгія
Поховання:	Лакенський цвинтар
Країна:	Бельгія
Релігія:	католицька церква
Партія:	Католицька партія
П'єр де Деккер у Вікісховищі

П'єр (Пітер) Жак Франсуа де Деккер ( 25 січня 1812 , Зеле, Східна Фландрія  — 4 січня 1891 , Схарбек ) — бельгійський католицький політичний та державний діяч, письменник.

Навчався в єзуїтській школі, вивчав право у Парижі, після чого став кореспондентом Revue de Bruxelles. 1839 року його було обрано до Бельгійської адвокатської палати, де він заробив гарну репутацію завдяки своїм видатним ораторським здібностям. Був членом парламенту з 1839 до 1866 року.

1855 року де Деккер став міністром внутрішніх справ і прем'єр-міністром Бельгії. Став першим фламандцем на посаді голови уряду з часів набуття незалежності Бельгією.

1866 року він залишив політику та зайнявся бізнесом, де зазнав краху. Він почав брати участь у фінансових спекуляціях, що зіпсувало його бездоганну репутацію, а також призвело до втрати більшої частини статку. Тому, коли 1871 року його було призначено губернатором провінції Лімбург, обурення виборців було настільки сильним, що він був змушений піти у відставку. Помер П'єр де Деккер 1891 року.

Де Деккер, який був членом Королівської Академії наук та мистецтв Бельгії, є автором кількох історичних та інших праць, з яких найвідомішими є:

• Etudes historiques et critiques sur les monts-de-piété en Belgique (Брюссель, 1844)
• De l'influence du libre arbitre de l'homme sur les fails sociaux (1848)
• L'esprit de parti et l'esprit national (1852)
• Etude politique sur le vicomte Ch. Vilain Xliii (1879)
• Episodes de l'histoire de l'art en Belgique (1883)
• Biographie de H. Conscience (1885)