П'єр Пінчик
| П'єр Пінчик | |
|---|---|
| Народився | 16 березня 1894[1]  Новоживотів, Староживотівська волость, Таращанський повіт, Київська губернія, Російська імперія |
| Помер | 7 січня 1971[1] (76 років) Нью-Йорк, Нью-Йорк, США |
| Країна |  США[2] |
| Діяльність | співак, композитор, хазан, Кантор, музикант |
П'єр Пінчик (англ. Pierre Pinchik, івр. פייר פינצ'יק, справжнє ім'я Пінхус Сегал, івр. פנחס סגל; 16 березня 1893[3], Животів, тепер Вінницька область — 1971, Нью-Йорк) — український і американський синагогальний кантор (хазан).
З дитячих років співав у хорі Київської синагоги (на самому початку XX століття — разом з Лейбом Гланцем[4]). Навчався в Сквирській єшиві, потім у Київській консерваторії. На початку 1920-х рр. концертував з радянськими і єврейськими народними піснями. У 1923-1926 рр. кантор Ленінградської синагоги.
У 1927 р. емігрував до США, у 1937 р. оформив американське громадянство. До 1960 р. жив у Чикаго, останнє десятиліття життя провів у Нью-Йорку. Виступав у різних школах США, відвідав Ізраїль. Залишив ряд записів, що високо цінуються спеціалістами (особливо «Благословення суботи», 1928).
Примітки
- ↑ а б в Find a Grave — 1996.
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ У багатьох джерелах помилково 1900.
- ↑ Jerry Glantz. Leib Glantz, the man who spoke to God. — Tel Aviv Institute for Jewish Liturgical Music, 2008. — P. 267.(англ.)
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).