П'єр Мартен
| П'єр-Еміль Мартен | |
|---|---|
| фр. Pierre-Émile Martin | |
 | |
| Ім'я при народженні | фр. Pierre Blaise Martin[1]  |
| Народився | 18 серпня 1824 Бурж, департамент Шер |
| Помер | 21 травня 1915 (90 років) Фуршамбо, департамент Н'євр |
| Країна |  Франція |
| Діяльність | металургія |
| Відомий завдяки | винайшов мартенівську піч |
| Alma mater | Гірнича школа Парижа |
| Знання мов | французька |
| Членство | Спілка залізничних шляхівd |
| Посада | Mayor of Sireuild |
| Батько | Еміль Мартен |
| Мати | Констанція Дюфо (фр. Constance Dufaud) |
| Брати, сестри | Constance Martind |
| Нагороди | |
П'єр-Емі́ль Марте́н (фр. Pierre-Émile Martin; 18 серпня 1824, Бурж, Франція, — 25(?) травня 1915, Фуршамбо, Франція) — французький металург.
Після закінчення Гірничої школи працював на металургійному заводі свого батька в місті Фуршамбо. У 1854—1883 роках був директором металургійного заводу в Сірей. У 1864 році запропонував спосіб отримання литої сталі в регенеративних полуменевих печах, які отримали назву мартенівських. Мартенівський процес широко використовували у металургії з 1870-х років до кінця ХХ століття.
Примітки
- ↑ база даних Léonore — ministère de la Culture.
Джерела
Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
|
Це незавершена стаття про науковця. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).