П'єр Анрі

П'єр Анрі
Pierre Henry
Основна інформація
Повне ім'я	фр. Pierre Georges Albert François Henry[1]
Дата народження	9 грудня 1927[2][3][…]
Місце народження	XV округ Парижа, Париж[1] або Париж[5]
Дата смерті	5 липня 2017[4][6][…] (89 років)
Місце смерті	XIV округ Парижа, Париж[1] або Париж[5]
Причина смерті	сепсис[8]
Роки активності	з 1948
Громадянство	Франція[9][9]
Професії	композитор, кінокомпозитор, музичний продюсер, звуковий митець, піаніст
Освіта	Паризька вища національна консерваторія музики й танцю
Вчителі	Надія Буланже[10]
Інструменти	фортепіано
Жанр	Конкретна музика, електронна музика
Співпраця	П'ер Шеффер, Моріс Бежар
Лейбли	Philips Recordsd і Universal Music Group
Нагороди
pierre-henry.org
Файли у Вікісховищі

П'єр Анрі (фр. Pierre Henry; 27 грудня 1927, Париж, Франція — 5 липня 2017, там само) — французький композитор.

У 1938—1948 роках навчався в Паризькій консерваторії, в тому числі у Наді Буланже і Олів'є Мессіана. З 1949 року працював в експериментальній студії Французького радіо і ТБ, де разом з П'єром Шеффером займався конкретною музикою, а також вони засновують групу Groupe de Recherche de Musique Concrète (GRMC), у розпорядження якої в 1951 році Французьке радіо надало нову студію звукозапису з магнітофоном. Перший і найвідоміший плід їхньої співпраці — Симфонія для однієї людини (фр. Symphonie pour un homme seul, 1950). У 1958 році залишив групу конкретної музики, через два роки заснував першу у Франції приватну студію електронної музики, в 1982 році — ще одну подібну студію.

Всі твори Анрі створені шляхом перетворення і монтажу звучань, записаних на плівку. Серед його найвідоміших робіт — балети для трупи Моріса Бежара, в тому числі «Орфей» (1958), «Подорож» (1962, за тибетською Книгою мертвих), «Варіації для дверей і подиху» (1963), «Ніжинський, клоун Божий» (1971). Анрі створив також безліч фонограм до фільмів, театральних вистав, радіопостановок, художніх інсталяцій.

• Pierre Henry на сайті AllMusic. (англ.)
• (фр.) Біографія на сайті IRCAM.