YaChudo

П'ятикомірник

Переглядів: 0. Оновлено 09.11.2026.

П'ятикомірник

Діаграма Шлегеля: проєкція (перспектива) п'ятикомірника в тривимірний простір

Тип Правильний чотиривимірний політоп
Символ Шлефлі {3,3,3}
Комірок 5
Граней 10
Ребер 10
Вершин 5
Вершинна фігура Правильний тетраедр
Двоїстий політоп Він же (самодвоїстий)
Проєкція п'ятикомірника в тривимірний простір
Стереографічна проєкція п'ятикомірника

П'ятикомірник[1], або пентахор[2] (від д.-грец. πέντε — «п'ять» і χώρος — «місце, простір»), — один з правильних багатокомірників у чотиривимірному просторі: правильний чотиривимірний симплекс.

Відкритий Людвігом Шлефлі в середині 1850-х років[3]. Символ Шлефлі п'ятикомірника — {3,3,3}.

Є двоїстим сам собі. На відміну від п'яти інших правильних багатокомірників, не має центральної симетрії.

Використовується у фізико-хімічному аналізі для вивчення властивостей багатокомпонентних систем[4].

Опис

Обмежений 5 тривимірними комірками — однаковими правильними тетраедрами. Будь-які дві комірки — суміжні; кут між ними дорівнює arccos 1 4 ≈ 75 , 52 ∘ . {\displaystyle \arccos \,{\frac {1}{4}}\approx 75{,}52^{\circ }.}

Його 10 двовимірних граней — однакові правильні трикутники. Кожна грань розділяє 2 прилеглі до неї комірки.

Має 10 ребер рівної довжини. На кожному ребрі сходяться по 3 грані й по 3 комірки.

Має 5 вершин. У кожній вершині сходяться по 4 ребра, по 6 граней і по 4 комірки. Будь-які 2 вершини з'єднані ребром; будь-які 3 вершини належать одній грані; будь-які 4 вершини належать одній комірці.

П'ятикомірник можна розглядати як правильну чотиривимірну піраміду з тетраедричною основою.

У координатах

Перший спосіб розташування

П'ятикомірник можна розмістити в декартовій системі координат так, щоб його вершини мали координати ( 1 ; 1 ; 1 ; 0 ) , {\displaystyle (1;1;1;0),} ( 1 ; − 1 ; − 1 ; 0 ) , {\displaystyle (1;-1;-1;0),} ( − 1 ; 1 ; − 1 ; 0 ) , {\displaystyle (-1;1;-1;0),} ( − 1 ; − 1 ; 1 ; 0 ) , {\displaystyle (-1;-1;1;0),} ( 0 ; 0 ; 0 ; 5 ) . {\displaystyle (0;0;0;{\sqrt {5}}).}

При цьому точка ( 0 ; 0 ; 0 ; 5 5 ) {\displaystyle \left(0;0;0;{\frac {\sqrt {5}}{5}}\right)} буде центром вписаної, описаної і піввписаної тривимірних гіперсфер.

Другий спосіб розташування

У п'ятивимірному просторі можливо розмістити п'ятикомірник так, щоб усі його вершини мали цілі координати: ( 1 ; 0 ; 0 ; 0 ; 0 ) , {\displaystyle (1;0;0;0;0),} ( 0 ; 1 ; 0 ; 0 ; 0 ) , {\displaystyle (0;1;0;0;0),} ( 0 ; 0 ; 1 ; 0 ; 0 ) , {\displaystyle (0;0;1;0;0),} ( 0 ; 0 ; 0 ; 1 ; 0 ) , {\displaystyle (0;0;0;1;0),} ( 0 ; 0 ; 0 ; 0 ; 1 ) . {\displaystyle (0;0;0;0;1).}

Центром вписаної, описаної і напіввписаної гіперсфер при цьому буде точка ( 1 5 ; 1 5 ; 1 5 ; 1 5 ; 1 5 ) . {\displaystyle \left({\frac {1}{5}};{\frac {1}{5}};{\frac {1}{5}};{\frac {1}{5}};{\frac {1}{5}}\right).} .

Ортогональні проєкції на площину

Метричні характеристики

Якщо п'ятикомірник має ребро довжини a , {\displaystyle a,} то його чотиривимірний гіпероб'єм і тривимірна гіперплоща поверхні виражаються відповідно як

V 4 = 5 96 a 4   ≈ 0,023 2924 a 4 , {\displaystyle V_{4}={\frac {\sqrt {5}}{96}}\;a^{4}\ \approx 0{,}0232924a^{4},}
S 3 = 5 2 12 a 3 ≈ 0,589 2557 a 3 . {\displaystyle S_{3}={\frac {5{\sqrt {2}}}{12}}\;a^{3}\approx 0{,}5892557a^{3}.}

Радіус описаної тривимірної гіперсфери (що проходить через усі вершини багатокомірника) при цьому буде дорівнює

R = 10 5 a ≈ 0,632 4555 a , {\displaystyle R={\frac {\sqrt {10}}{5}}\;a\approx 0{,}6324555a,}

радіус зовнішньої напіввписаної гіперсфери (дотикається до всіх ребер у їхніх серединах) —

ρ 1 = 15 10 a ≈ 0,387 2983 a , {\displaystyle \rho _{1}={\frac {\sqrt {15}}{10}}\;a\approx 0{,}3872983a,}

радіус внутрішньої напіввписаної гіперсфери (дотикається до всіх граней у їхніх центрах) —

ρ 2 = 15 15 a ≈ 0,258 1989 a , {\displaystyle \rho _{2}={\frac {\sqrt {15}}{15}}\;a\approx 0{,}2581989a,}

радіус вписаної гіперсфери (дотикається до всіх комірок у їхніх центрах) —

r = 10 20 a ≈ 0,158 1139 a . {\displaystyle r={\frac {\sqrt {10}}{20}}\;a\approx 0{,}1581139a.}

Неправильні п'ятикомірники

Іноді словом «п'ятикомірник» може позначатися не тільки правильний, але й довільний чотиривимірний симплекс.

Примітки

  1. ↑ Благодаренко Л. Ю.; Ротозей А. О. Висвітлення проблеми квантової гравітації в курсі фізики педагогічних університетів (PDF) (укр.) . НПУ імені М. П. Драгоманова. с. 6. Процитовано 29 січня 2021.
  2. ↑ Андрашко, Юрій. Інформаційна технологія оцінювання результатів наукової діяльності на основі проєктно-векторних моделей (PDF) (укр.) . Київський національний університет будівництва і архітектури. с. 8. Процитовано 29 січня 2021.
  3. ↑ George Olshevsky. Архів оригіналу за 7 лютого 2007. Процитовано 7 лютого 2007.
  4. ↑ Александр Семёнов. Многогранный пентатоп : [рос.] // Наука и жизнь. — 2018. — № 5. — С. 66—74.

Посилання


Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).