О, де ж ти, брате?

«О, де ж ти, брате?»
англ. O Brother, Where Art Thou?
Жанр	Комедія
Режисер	Брати Коен
Продюсер	Брати Коен
Сценарист	Брати Коен
На основі	Одіссея[1]
У головних ролях	Джордж Клуні Джон Туртурро Тім Блейк Нельсон Джон Гудмен Голлі Гантер
Оператор	Роджер Дікінс
Композитор	T Bone Burnettd
Музика	Ті-Боун Бернет
Художник	Nancy Haighd
Кінокомпанія	StudioCanal Working Title Films
Дистриб'ютор	Universal Pictures, iTunes і Disney+
Тривалість	107 хв.
Мова	англійська
Країна	Велика Британія  США  Франція
Рік	2000
Кошторис	$26 млн.
Касові збори	71 870 729 $[2] і 45 512 588 $[2]
IMDb	ID 0190590
studio.go.com/movies/obrother

«О, де ж ти, брате?» (англ. O Brother, Where Art Thou?) — франко-американсько-британська пригодницька комедія (драмедія) Братів Коенів 2000 року. Сюжет фільму перегукується з «Одіссеєю» Гомера, а також є пародією на роман Джеймса Джойса — Улісс. Фільм насичений культурою Американського Півдня того часу, включаючи американську народну музику, за звукову доріжку (саундтрек) з якою цей фільм отримав премію Ґреммі у 2002 році. Фільм також був один з перших, що використовував корекцію кольору, щоб надати стрічці вигляду, стилізованого під ретро сепію.

Дія фільму розгортається у сільській місцевості штату Міссісіпі у 1930-х роках, де троє в'язнів-втікачів шукають захований скарб, а шериф невпинно переслідує їх. Це сучасна сатира, яка, хоч і відображає соціальні особливості американського Півдня, але вільно ґрунтується на епічній грецькій поемі Гомера «Одіссея». Прикладами цього є сирени, циклоп та ім'я головного героя «Улісс», що є римським ім'ям Одіссея. Назва фільму є відсиланням до фільму Престона Стерджеса 1941 року «Подорожі Саллівана», де головний герой — режисер, який хоче екранізувати «О, де ж ти, брате?», вигадану книгу про Велику депресію.

Піт, Дельмар та Улісс Еверетт Маꥳлл — каторжники, яких у 1930-і відправлено на будівництво дороги в штаті Міссісіпі. Одного дня їм вдається втекти. Улісс стає ватажком трійці, бо вважає себе найрозумнішим. Після невдалої спроби пробратися в вантажний потяг, утікачі зустрічають сліпого чоловіка, який керує дрезиною на залізниці. Він підвозить їх і пророкує, що їх чекає скарб, але дорога буде важка і на ній станеться «багато дивного». Також він каже, що скарб буд не тим, який вони очікують. Каторжники справді мріють знайти скарб, закопаний Уліссом. Вони повинні знайти його, поки ту територію не затопить нове водосховище.

Трійця прямує до будинку Воша, бідного двоюрідного брата Піта, який знімає з них кайдани та годує їх кониною (нещодавно він забив через скруту свою стару кобилу). Вош розповідає про низку сумних подій, які сталися з їхніми знайомими. Утікачі сплять у сараї, але Вош доносить про них шерифу Кулі за винагороду. Вош підпалює сарай, однак малий син Воша допомагає утекти на авто. Пожежа зачіпає поліцейський фургон, який вибухає. Скориставшись сум'яттям, каторжники їдуть подалі з хлопчиком, але потім відправляють його додому пішки, забравши авто. Наступного дня на кладовищі вони міркують де продати речі, викрадені при втечі, щоб купити нове авто. Через кладовище йде на хрещення релігійна община. Піт і Дельмар охрещуються в річці, але Улісс відмовляється приєднатися до них. Дельмар наївно думає, що тепер з нього знято всі звинувачення, бо він змив гріхи у воді.

Вони підвозять Томмі Джонсона, молодого чорношкірого чоловіка, який стверджує, що продав свою душу дияволу в обмін на вміння грати на гітарі. Пасажири сперечаються щодо вигляду диявола. Потребуючи грошей, четверо зупиняються на радіостанції, представившись музичним гуртом. Її власник хоче фольклорних пісень, на які саме є попит. Кожен заробляє по 10 доларів. На виході з радіостанції вони зустрічають губернатора Міссісіпі, Паппі О'Деніела, який прибув агітувати за себе. Вночі трійця розлучається з Томмі після того, як їхнє авто виявляє поліція. Ненадовго вони зустрічаються зі злодієм Джорджем «Малюком» Нельсоном, який підвозить їх до наступного містечка. Утікачі стають співучасниками пограбування банку. Їхня пісня тим часом стає хітом на радіо.

У лісі біля річки група чує спів і знаходить трьох жінок, які перуть одяг. Жінки дають їм кукурудзяного віскі, від якого втікачі непритомніють. Прокинувшись, Дельмар знаходить Пітовий одяг і жабу всередині. Дельмар переконаний, що ці жінки були сиренами, котрі перетворили Піта на жабу. Він вважає, що треба знайти відьму, яка розчаклує Піта. Пізніше в ресторані одноокий продавець Біблій Великий Ден пропонує їм прибуткову справу, але просить оплатити його рахунок. Але взявши на пікнік, він б'є їх, обкрадає і вбиває жабу. В той час Піта спіймав шериф і вимагає здати товаришів, а потім погрожує повісити.

Улісс і Дельмар бачать Піта серед каторжників, їдучи в кузові вантажівки. Прибувши до рідного міста, Улісс стикається зі своєю дружиною Пенні, яка змінила прізвище і сказала своїм дочкам, що він мертвий. Він вступає в бійку з Верноном, її новим залицяльником, але його викидає на вулицю власник салуну. Ввечері Улісс і Дельмар відвідують кінотеатр, куди приводять каторжників. Піт попереджає їх про засідку біля скарбу. Пізніше вночі вони пробираються до бараку Піта та звільняють його. Як виявляється, жінки біля річки були мисливицями за головами, які споїли Піта та здали його владі. Під тортурами Піт видав поліції розташування скарбу. Тоді Улісс зізнається, що скарб він вигадав аби переконати чоловіків утекти разом і запобігти повторному шлюбу його дружини. Піт розлючений на Улісса, бо у нього залишалося два тижні до закінчення каторги, а тепер за втечу загрожує ще 50 років за втечу.

Трійця натрапляє на зібрання Ку-клукс-клану, учасники якого схопили Томмі та готуються його лінчувати. Улісс, Дельмар та Еверетт маскуються під членів Ку-клукс-клану та намагаються врятувати Томмі. Однак Великий Ден, член Ку-клукс-клану, зриває з них ковпаки. Тоді вони повалюють запалений хрест, зчиняється хаос, у якому виявляється, що Великий Магістр Ку-клукс-клану — це Гомер Стокс, кандидат на майбутні вибори губернатора. Хрест падає на нього.

Улісс вмовляє Піта, Дельмара та Томмі допомогти йому повернути дружину. Вони начіпляють фальшиві бороди і пробираються на концерт, влаштований для агітації за Стокса. Група починає виконувати свій радіохіт на радість слухачів. Гомер впізнає, що це ті самі люди, які принизили його перед Ку-клукс-кланом. Він вимагає арешту групи та розповідає про свою участь у Ку-клукс-клані. Але натовп засуджує Гомера і виганяє його з міста. Паппі О'Деніел підтримує гурт і надає учасникам повне помилування, апелюючи до того, що він християнин. Натовп у захваті від цього і всі вони разом співають. Пенні погоджується лишитися з Уліссом за умови, що він знайде її загублений перстень. Повз них проходить поліція, що веде Джорджа Нельсона, якого все-таки спіймали.

Наступного ранку група вирушає на пошуки персня, який повинен лежати в старій хатині. Шериф заарештовує групу та збирається повісити їх, аби помститися за свої попередні невдачі. Улісс просить кілька хвилин, щоб помолитися, сподіваючись, що за цей час станеться диво. Тоді низину починає затоплювати, бо вона перетворюється на водосховище. Вода змиває все на шляху. Томмі знаходить перстень у шухляді стола, що пропливає повз, і повертається з друзями до міста. Однак, коли Еверетт вручає перстень Пенні, виявляється, що це перстень її тітки. Вона заявляє, що одружиться з Уліссом удруге лише коли він знайде справжній. Повз Улісса та його родину проїжджає сліпий чоловік на дрезині.

• Джордж Клуні — Улісс Еверет Маꥳл
• Джон Туртурро — Піт
• Тім Блейк Нельсон — Дельмар О'Донел
• Джон Гудмен — Великий Ден Тіґ
• Голлі Гантер — Пенні
• Кріс Томас — Томмі Джонсон
• Чарльз Дернінг — Паппі О'Даніель
• Майкл Бадалукко — Джордж Нельсон
• Стівен Рут — містер Ланд, сліпий власник радіостанції

Починаючи розробку фільму, брати Коенів задумали його як історію про тріо каторжників-утікачів епохи Великої депресії. Лише зупинившись на ідеї, що їхньою метою було повернутися додому, вони вирішили, що це добре відповідає класичній сюжетній структурі «Одіссеї». Брати не читали цю епічну поему повністю, а знали її лише в переказах. Єдиною людиною з творчої команди, яка була знайома з оригіналом, ймовірно був актор Тім Блейк Нельсон. Хоча він грав наївного простака Еверетта, насправді Нельсон мав класичну освіту в престижному Університеті Брауна. Одним із головних впливів на Коенів щодо вигляду Міссісіпі епохи Великої депресії стала письменниця, лауреатка Пулітцерівської премії Юдора Велті, яка багато писала про життя на півдні Америки та фотографувала^[3].

Фільм починається піснею каторжників, які співають традиційну афроамериканську пісню «Po' Lazarus» (чий текст передвіщує сюжет, розповідаючи історію невпинного шерифа, який полює на каторжника). Однак замість того, щоб записати пісню заново, Коени та їхній музичний продюсер Ті-Боун Бернетт вирішили використати справжній запис пісні у виконанні справжнього каторжника Джеймса Картера 1950-х років. Коени заручилися допомогою архіву Алана Ломакса, щоб розшукати Джеймса Картера та запропонувати 20 тис. доларів^[3].

Для сцени зборів Ку-клукс-клану використали 350 статистів, яких грали здебільшого афроамериканці. Жодна справжня тварина не постраждала під час створення цього фільму, а всі тварини, що гинуть у кадрі, зроблені комп'ютерною графікою. Творцям фільму довелося доводити Товариству за гуманне поводження з тваринами в США, що корова, яку збиває автомобілем Нельсон, несправжня^[3].

Фільмування відбувалося в місцевостях, де переважає зелений колір. На вимогу Коенів було виконано цифрову корекцію кольору, щоб надати фільму відтінку сепії. Це був перший голлівудський фільм, повністю перефарбований у цифровому форматі^[3].

Фільм починається цитатою з «Одіссеї». Назва ж узята з фільму 1941 року «Подорожі Саллівана»^[4] про режисера комедій, який відчуває себе нереалізованим і хоче зняти серйозну драму про тяжке становище «простої людини» під назвою «О, де ж ти, брате?»^[3]. Фільм братів Коенів має кілька схожостей з «Подорожжю Саллівана», включаючи сцену, в якій засуджених приводять до кінотеатру для перегляду фільму^[4]. Каторжники дивляться там фільм «Три маріонетки», що був одним з джерел натхнення для «О, де ж ти, брате?»^[3].

Улісс посилається на Одіссея своєю історією повернення до дружини, яка готується до другого шлюбу. Деякі другорядні та допоміжні персонажі, які з'являються протягом усього фільму, схожі на персонажів Одіссеї. Герої зустрічають трьох співаючих жінок, які нагадують сирен. Їм допомагає сліпий водій дрезини та власник радіостанції, що натякає на Гомера — автора «Одіссеї», що за переказами був сліпим. Нельсона можна розглядати як інтерпретацію Гермеса — серед іншого, покровителя злодіїв. Одноокий Великий Ден постає як циклоп, а герої перемагають його, переодягнувшись (тільки тут не в овець, а в членів Ку-клукс-клану)^[5]. Паппі О'Даніель посідає в фільмі місце царя Менелая та заснований на Вілберті Лі «Паппі» О'Деніелі, який був губернатором Техасу в 1939 році та агітував за себе при допомозі музичного гурту «The Light Crust Doughboys»^[3]. Безжальний шериф і його пес представляють Аїда та Цербера. Пенні при цьому всьому протилежна за характером Пенелопі. Вона не дочекалася свого чоловіка і сприймає шлюб як щось безглузде, вступаючи в нього лише боячись осуду суспільства лишитися матір'ю-одиначкою^[6].

Наприкінці, як і Одіссей, Улісс переодягається в бідняцький одяг (тільки тут це сценічний костюм)^[5].

Нельсон був справжнім грабіжником банків, якого вбили в 1935 році, за два роки до подій фільму. Томмі Джонсон — це легендарний персонаж, який продав свою душу дияволу, щоб грати блюз^[4]. Його часто асоціюють із реальним гітаристом Робертом Джонсоном, який був мандрівним блюзовим музикантом у дельті Міссісіпі наприкінці 1930-х років, перш ніж таємничим чином помер у віці 27 років^[3].

Агрегатор Rotten Tomatoes повідомляє, що 78 % рецензій критиків на «О, де ж ти, брате?» позитивні, а середня оцінка складає 7,3/10. Консенсус критиків сайту говорить: «Хоча й не такий хороший, як класика братів Коенів, чудово кумедний „О, де ж ти, брате?“ все одно дуже цікавий»^[7]. На Metacritic середньозважений бал склав 69 зі 100, що вказує на «загалом схвальні відгуки»^[8].

Люк Бакмастер у The Guardian описав фільм як поєднання пісень, історії, мітології та комедії, поєднання літератури та театральності з мовою музичних відеокліпів. Брати Коени вводять у фільм відомих постатей, таких як Томмі Джонсон і Джордж Нельсон, а також вигаданих персонажів, які відображають темні аспекти американської психіки, зокрема злодія-продавця Біблій та популярного політика, який є членом Ку-клукс-клану. Фільм переплітає історію з мітологією та переходить у магічний реалізм, пронизаний американською музичною спадщиною^[9].

Згідно з Common Sense Media, брати Коени представляють низку химерних персонажів з обличчями, ближчими до горгулій та карикатур, ніж до голлівудської краси, але з впізнаваними посиланнями на «Одіссею» та численними пригодами^[10].

• 2000 Премія «Золотий глобус» Голлівудської асоціації іноземної преси:
  • за найкращу чоловічу роль — комедія або мюзикл — Джордж Клуні

• «О, де ж ти, брате?» на сайті IMDb (англ.) (2025)