Очікування
| Очікування | |
|---|---|
 | |
| Композитор | Arnold Schönberg |
| Автор лібрето | Marie Pappenheim |
| Мова лібрето | German |
| Жанр | Монодрама  |
| Рік створення | 1909 |
| Перша постановка | 6 червня 1924 |
| Місце першої постановки | Державна опера (Прага) |
| Інформація у Вікіданих | |
Очікування ("Erwartung "), Op. 17, — одноактна монодрама в чотирьох сценах Арнольда Шенберга на лібрето Марі Паппенгайм. Написана в 1909 році, прем'єра відбулася 6 червня 1924 року в Празі під керівництвом Олександра Цемлінського, головну роль виконала Марія Гутхайль-Шодер (сопрано).
Характеристика
Опера тривалістю півгодини має незвичайну форму монологу для сольного сопрано у супроводі великого оркестру. Шенберг описав це як Erwartung., кажучи: «мета полягає в тому, щоб зобразити в уповільненій зйомці все, що відбувається протягом однієї секунди максимального духовного збудження, розтягнувши це до півгодини».[1]
Філіп Фрідхайм описав Erwartung як «єдиний тривалий твір Шенберга в атематичному стилі», де протягом 426 тактів жоден музичний матеріал не повторюється. Показником складності є 9 змін розміру та 16 змін темпу впроовж лише першої сцени із 30 тактів.[2] Натомість на думку Герберта Б'юкенена йдеться не «атематичність» а лише «атональність».[3]
Чарльз Розен вважає, що Erwartung, разом із " Воццеком " Берга та "Весною священною " Стравінського, є одним із «неприступних» «великих пам'ятників модернізму».[4] За словами Крістофера Смолла, «інтуїтивне розуміння Шенбергом інтегративного процесу сновидінь розкривається на чудових заключних сторінках, сповнених ніжності та туги. В кінці ми майже бачимо, як спляча прокидається, коли з гуркотом хроматичних гами музика зникає з нашого слуху, а сон відступає від її неспаної свідомості».[5]
У Великій Британії Erwartung вперше поставлена 9 січня 1931 року під керівництвом композитора в супроводі Симфонічного оркестру BBC.[6]
В Україні «Очікування» вперше прозвучало в Одесі у 2024 році[7] в українському перекладі, головну роль виконала Юлія Терещук, режисер - Микола Решетньов[8].
Синопсис
- Час: Ніч: Місце: Ліс
Жінка перебуває в стані тривоги, шукаючи свого коханого. У темряві вона натрапляє на щось, що спершу приймає за людське тіло, але потім усвідомлює, що це стовбур дерева. Вона лякається і стає ще більш тривожною, оскільки не може знайти чоловіка, якого шукає. Потім вона знаходить мертве тіло і бачить, що це її коханий. Вона кличе на допомогу, але відповіді немає. Вона намагається оживити його і звертається до нього так, ніби він ще живий, гнівно звинувачуючи його у невірності. Потім вона запитує себе, що їй робити зі своїм життям, оскільки її коханий тепер мертвий. Зрештою, вона блукає сама в ніч.
Записи
- Колумбія: Дороті Доу ; Нью-Йоркський філармонічний симфонічний оркестр ; Дімітрі Мітропулос, диригент[9] (1951)
- Орфей: Магда Ласло ; Symphonieorchester des Bayerischen Rundfunks ; Герман Шерхен, диригент (1955)
- Wergo: Гельга Піларчик ; Північно-Західнонімецький філармонічний оркестр ; Герман Шерхен, диригент (1960)
- Колумбія: Хельга Піларчик ; Оркестр Вашингтонського оперного товариства; Роберт Крафт, диригент (с. 1963)
- Диск Q: Дороті Дороу ; Оркестр Концертгебау ; Сер Бернард Хайтінк, диригент (1975)
- CRI: Сьюзен Давенні-Вайнер ; Оркестр 20-го століття; Артур Вайсберг, диригент (1975)
- CBS: Дженіс Мартін ; симфонічний оркестр BBC ; П'єр Булез, диригент (1977)
- Decca: Аня Сіля ; Wiener Philharmoniker ; Крістоф фон Донані, диригент (1979)
- Philips: Джессі Норман ; оркестр Метрополітен-опери ; Джеймс Левін, диригент (1989)
- EMI Classics: Філліс Брін-Джулсон ; Симфонічний оркестр міста Бірмінгем ; диригент сер Саймон Реттл (1993)
- Teldec: Алессандра Марк ; Sächsische Staatskapelle Dresden ; Джузеппе Сінополі, диригент (1996)
- Hungaroton: Ева Мартон ; Будапештський симфонічний оркестр ; Джон Карью, диригент (1998)
- KOCH International Classics: Аня Сілья ; Філармонічний оркестр ; Роберт Крафт, диригент (2000)
- Hänssler/PROFIL Жанна-Мішель Шарбонне; WDR Sinfonieorchester Köln ; Юкка-Пекка Сарасте, диригент (2012)
- Chandos: Sara Jakubiak ; Бергенський філармонічний оркестр ; Едвард Гарднер, диригент (2020)
Примітки
- ↑ Schoenberg, Arnold (1984). Style and Idea. Los Angeles: University of California Press. с. 105. ISBN 0-520-05294-3.
- ↑ Friedheim, Philip (Весна 1966). Rhythmic Structure in Schoenberg's Atonal Compositions. Journal of the American Musicological Society. 16 (1): 59—72. doi:10.1525/jams.1966.19.1.03a00040. JSTOR 830871.
- ↑ Buchanan, Herbert H. (Осінь 1967). A Key to Schoenberg's Erwartung (Op. 17) (PDF). Journal of the American Musicological Society. 20 (3): 434—449. doi:10.1525/jams.1967.20.3.03a00040. JSTOR 830319.
{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ Nicolas Wroe (9 квітня 2011). Charles Rosen: A life in music. The Guardian. Процитовано 20 травня 2011.
- ↑ Small, Christopher (1977). Schoenberg. Novello. с. 10. ISBN 9780853601050.
- ↑ Nicholas Chadwick (Весна 1985). Alban Berg and the BBC (PDF). The British Library Journal. 11: 46—59. doi:10.23636/672. ISSN 0305-5167. JSTOR 42554213. Архів оригіналу (PDF) за 20 жовтня 2013. Процитовано 31 січня 2013.
- ↑ Instagram. www.instagram.com. Процитовано 18 липня 2026.
- ↑ «Цей простір має право на життя»: у бомбосховищі Одеського театру ставитимуть вистави. Громадське радіо (укр.). 10 грудня 2024. Процитовано 18 липня 2026.
- ↑ Goldman, Richard F. (1952). Reviews of Records. The Musical Quarterly. XXXVIII (4): 671—673. doi:10.1093/mq/XXXVIII.4.671.
Література
- Carpenter, Alexander. Erwartung and the Scene of Psychoanalysis: Interpreting Schoenberg's Monodrama as a Freudian Case Study (PDF) (Дипломна робота Ph.D. thesis). University of Toronto. ISBN 0-612-91794-0.
- Wickes, Lewis (1989). Schoenberg, Erwartung, and the Reception of Psychoanalysis in Musical Circles in Vienna until 1910/11. Studies in Music. 23: 88—106.
Посилання
- Erwartung (Schönberg): Ноти творів на сайті International Music Score Library Project
- Erwartung, Arnold Schönberg Centre
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).