Оуен Патерсон
| Оуен Патерсон | |
|---|---|
англ. Owen Paterson  | |
 | |
| Народився | 24 червня 1956 (70 років) Вітчорчd, Whitchurch Urband, Шропшир, Шропшир, Англія, Велика Британія[1][2] |
| Країна |  Велика Британія[3] |
| Місце проживання | Shellbrook Hilld[3] |
| Діяльність | політик, бізнесмен |
| Alma mater | коледж Корпус-Крісті, коледж Редліd, Університет Нортгемптонаd і Abberley Hall Schoold |
| Знання мов | англійська |
| Посада | Державний секретар з питань довкілля, продовольства і сільського господарстваd, Тіньовий секретар уd, Державний секретар з Північної Ірландіїd, член Таємної ради Великої Британії[4], Член 57-го парламенту Сполученого Королівства[5], Член 56-го парламенту Сполученого Королівства[5], Член 55-го парламенту Сполученого Королівства[5], Член 54-го парламенту Сполученого Королівства[5], Член 53-го парламенту Сполученого Королівства[5], Член 52-го парламенту Сполученого Королівства[5] і Член 58-го парламенту Сполученого Королівства[6][7] |
| Партія | Консервативна партія |
| Батько | Alfred Patersond[8] |
| У шлюбі з | Rose Patersond[9] |
| Діти | Felix Patersond[8], Edward Owen Patersond[8] і Evie Patersond[8] |
| Сайт | owenpaterson |
Оуен Вільям Патерсон (англ. Owen William Paterson; нар. 24 червня 1956, Вітчерч, Англія) — британський політик-консерватор. Член Палати громад з 1997 до 2021 року. З 2010 по 2012 був міністром з питань Північної Ірландії, з 2012 по 2014 — міністром охорони навколишнього середовища, продовольства і сільських справ в уряді Девіда Кемерона.
Життєпис
Він закінчив Кембриджський університет та продовжив навчання в Університеті Нортгемптона.
З 1979 року працював у British Leather Company, у 1993 році обійняв посаду керуючого директора. З 1996 року — президент Асоціації європейських дубильників[10].
У 1997 році вперше обраний як консерватор у Палату громад від округу Північний Шропшир і пізніше послідовно переобирався[11].
У парламенті належав до євроскептикам, входив до групи прихильників Маргарет Тетчер — Conservative Way Forward і No Turning Back, спеціально займався питаннями сільського господарства. Наприкінці 1997 року обіймав посаду парламентського організатора. Підтримав Іана Данкана Сміта у боротьбі за лідерство в партії і в 2001 році став його парламентським приватним секретарем, а в листопаді 2003 року Майкл Говард призначив Патерсона молодшим тіньовим міністром господарства.[12].
У 2007 році обійняв у тіньовому кабінеті консерваторів посаду тіньового міністра у справах Північної Ірландії.[13].
11 травня 2010 року Девід Кемерон сформував за підсумками парламентських виборів 6 травня 2010 року Коаліційний уряд Ліберально-демократичної партій, в якому Патерсон отримав портфель міністра у справах Північної Ірландії[14].
4 вересня 2012 року Кемерон здійснив перестановки в кабінеті, зробивши тринадцять нових призначень, у тому числі перемістивши Патерсона в крісло міністра довкілля, продовольства та сільського господарства[15].
15 липня 2014 року Девід Кемерон зробив нові перестановки в уряді, в результаті яких новим міністром довкілля стала Ліз Трасс, а Патерсон не отримав жодного призначення[16].
Після відставки Патерсон заснував аналітичний центр UK 2020, з яким був пов'язаний скандал 2016 року — будучи президентом і одним з двох директорів організації, Патерсон здійснював ділові поїздки по всьому світу за рахунок фірми, не розкриваючи її спонсорів. Оскільки він залишався депутатом парламенту, від нього вимагали оприлюднити ці дані[17].
Особисте життя
У 1980 році Патерсон одружився з Роуз Рідлі, сестрою віконту Рідлі[18].
Примітки
- ↑ http://www.whitchurchshropshire.org/history
- ↑ http://ukpollingreport.co.uk/2015guide/shropshirenorth/
- ↑ а б Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців — 1988.
- ↑ The Rt Hon Owen Paterson
- ↑ а б в г д е TheyWorkForYou — 2006.
- ↑ https://candidates.democracyclub.org.uk/results/csv/parl.2019-12-12/
- ↑ https://www.bbc.co.uk/news/uk-england-shropshire-59693102
- ↑ а б в г Lundy D. R. The Peerage
- ↑ https://www.theguardian.com/uk-news/2020/sep/22/chairman-of-aintree-racecourse-killed-herself-coroner-rules
- ↑ Owen Paterson. Politics-97 (англ.). BBC. Архів оригіналу за 4 грудня 2017. Процитовано 3 грудня 2017.
- ↑ Nathan Rowden (9 червня 2017). North Shropshire General Election result: Owen Paterson keeps stronghold on seat (англ.). Shropshire Star. Архів оригіналу за 22 червня 2017. Процитовано 3 грудня 2017.
- ↑ Owen Paterson (англ.). BBC News. 16 жовтня 2002. Архів оригіналу за 3 грудня 2017. Процитовано 3 грудня 2017.
- ↑ Owen Paterson is a 'complete tube' - Gerry Adams (англ.). BBC News. 29 березня 2017. Архів оригіналу за 21 грудня 2017. Процитовано 3 грудня 2017.
- ↑ Lee Glendinning (13 травня 2010). Full list of new cabinet ministrs and other government appointments (англ.). The Guardian. Архів оригіналу за 27 травня 2015. Процитовано 2017 –12–03.
{{cite web}}: Недійсний|deadlink=dead(довідка)Обслуговування CS1: Сторінки з неправильним форматом в діапазонах дат (посилання) - ↑ Cameron's cabinet reshuffle: the full list of moves (англ.). The Guardian. 4 вересня 2012. Архів оригіналу за 2 жовтня 2015. Процитовано 3 грудня 2017.
- ↑ Cabinet: David Cameron's new line-up (англ.). BBC News. 15 липня 2014. Архів оригіналу за 28 травня 2015. Процитовано –03.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з неправильним форматом в діапазонах дат (посилання) - ↑ Caroline Mortimer (2 березня 2016). Owen Paterson faces calls to reveal names of donors to private think-tank after it paid for trips around the world (англ.). Independent. Архів оригіналу за 14 грудня 2017. Процитовано 3 грудня 2017.
- ↑ James Cusick (29 листопада 2013). Owen Paterson, his sceptic brother-in-law, and how Defra went cold on climate change (англ.). Independent. Архів оригіналу за 4 грудня 2017. Процитовано 3 грудня 2017.
Посилання
- Офіційний сайт (англ.)
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).