Отто Реттіг
| Отто Реттіг | |||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Otto Roettig | |||||||
| Народження | 22 липня 1887 Мюльгаузен | ||||||
| Смерть | 18 серпня 1966 (79 років) Кассель | ||||||
| Країна | Німецька імперія Веймарська республіка Третій Рейх | ||||||
| Приналежність |  Райхсгеер Вермахт | ||||||
| Вид збройних сил |  Сухопутні війська | ||||||
| Рід військ | піхота | ||||||
| Роки служби | 1905–1945 | ||||||
| Звання |  генерал від інфантерії | ||||||
| Командування | 198-ма піхотна дивізія | ||||||
| Війни / битви | |||||||
| Нагороди |
| ||||||
Отто Реттіг (нім. Otto Roettig; нар. 22 липня 1887, Мюльгаузен — пом. 18 серпня 1966, Кассель) — німецький воєначальник часів Третього Рейху, генерал піхоти вермахту (1943) Вермахту. Учасник Першої та Другої світових воєн.
Біографія
Військова кар'єра
- 2 жовтня 1905 — фанен-юнкер
- 14 червня 1906 — фенрих
- 27 січня 1907 — лейтенант
- 24 грудня 1914 — оберлейтенант
- 18 серпня 1916 — гауптман
Отто Реттіг служив офіцером у Першу світову війну. У міжвоєнний період працював у поліції. Під час Другої світової війни служив у Вермахті, на першому етапі війни командував 198-ю піхотною дивізією. Навесні 1943 року Реттіг очолив LXVI резервний корпус, що готував особовий склад до подальших бойових дій. У середині 1943 року його призначили начальником Управління генерального інспектора у справах військовополонених ОКВ. Після капітуляції Німеччини, перебував у ролі військовополоненого у Великій Британії до 1947 року, зокрема на Айленд-Фарм.
Див. також
- Георг фон Зоденштерн
- Ніколае Мачіч
- Ернст Шлеммер
- Вальтер Фішер фон Вайкершталь
- Людвіг Вольфф (генерал піхоти)
- Карл фон Прагер
Примітки
- Виноски
- Джерела
Посилання
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).