Отто Ленель
| Отто Ленель | |
|---|---|
нім. Otto Lenel  | |
 | |
| Народився | 13 грудня 1849[1][2][3] Мангайм, Велике герцогство Баденське[1] |
| Помер | 7 лютого 1935[1][2][3] (85 років) Фрайбург[1] |
| Поховання | Головний цвинтар Фрайбургаd |
| Країна |  Німеччина |
| Національність | єврей |
| Діяльність | історик права, історик, викладач університету, правник |
| Знання мов | німецька[2] |
| Заклад | Кільський університет, Фрайбурзький університет, Марбурзький університет і Лейпцизький університет |
| Членство | Гайдельберзька академія наук, Національна академія дей-Лінчей[4], Саксонська академія наук, Баварська академія наук, Burschenschaft Allemannia zu Heidelbergd і Геттінгенська академія наук |
| Батько | Moritz Leneld[1] |
| Брати, сестри | Alfred Leneld[1] і Victor Leneld[1] |
| Діти | Bertha Leneld[1], Paul Leneld[1] і Rudolf Leneld[1] |
Отто Ленель (13 грудня 1849, Мангайм — 7 лютого 1935, Фрайбург) — німецький цивіліст, історик римського права. Професор декількох переважно німецьких університетів; 1895 року був ректором Страсбурзького університету. Автор праць з німецького цивільного права, історії римського права. Досліджував кодифікацію римських імператорських едиктів виконану у ІІ ст. н. е. юристом Сальвієм Юліаном, т.зв. «Постійний едикт»[5] (його праця Das Edictum Perpetuum. — Leipzig, 1883.).
Твори
- Lenel O. Das Edictum Perpetuum. — Leipzig, 1883. (reprint: Leipzig, 1927.)
- Lenel O. Palingenesia iuris civilis. Iuris consultorum reliquae quae Iustiniani Digestis continetur ceteraque iuris prudentiae civilis. Fragmenta minora secundum auctores et libros. — Lipsiae, 1889. — Bd. 1 — 2.
- Брунс К., Ленель О. Внешняя история римского права. — М., 1904.
Примітки
- ↑ а б в г д е ж и к л м Deutsche Nationalbibliothek Record #116899611 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ а б в г Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б в Marburger Professorenkatalog — 2016.
- ↑ (unspecified title) — doi:10.5281/ZENODO.18315206
- ↑ Див.: Энциклопедический словарь Гранат. — Т. 50: Школьное дело — Эволюция внешнего быта. — М.: Рус. библиогр. ин-т Гранат, 1929. — 342 c. — Стб. 101 (ст. "Эдикт").[недоступне посилання]
Посилання
- Ленель (Оттон Lenel) // ЭСБЕ
- Prof. Dr. iur. Otto Lenel (*13.12.1849 Mannheim — †07.02.1935 Freiburg/Brsg.)
- E. Bund, ‘Otto Lenel’, in Deutsche Biographie, vol. 14 (Munich, 1985), 204–205.
|
Це незавершена стаття про юриста. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
|
Це незавершена стаття про науковця. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).