Чеджу (острів)
| Чеджу | |
|---|---|
| кор. 제주도 | |
 Острів Чеджу. | |
Карта  | |
| Географія | |
| 33°23′ пн. ш. 126°33′ сх. д. / 33.38° пн. ш. 126.55° сх. д. | |
| Акваторія | Тихий океан  |
| Площа | 1826 км² |
| Довжина | 73 км |
| Ширина | 31 км |
| Найвища точка | г. Галласан, 1950 м |
| Країна | |
 Південна Корея | |
| Адм. одиниця | Чеджу |
| Населення | 621 550 осіб (2014) |
  Чеджу Чеджу (Республіка Корея) | |
 | |
 Чеджу у Вікісховищі | |
О́стрів Чеджу́ (кор. 済州島, 제주도, Чеджу-до) — найбільший південнокорейський острів вулканічного походження на південному заході від Корейського півострова на межі Жовтого й Східнокитайського морів.
Входить до складу Особливої автономної провінції Чеджу із центром у місті Чеджу. Має площу 1825,5 км², що є 1.83% усієї площі Південної Кореї, найвища точка — 1950 м.[1] Станом на жовтень 2022 року населення Чеджу становило 678 324 осіб.
Був центром держави Тамна до її анексії Кореєю у 1404 році.
Історія
Чеджу був утворений вулканічними виверженнями приблизно два мільйони років тому в епоху плейстоцену, а на утворений острів заселилася людина приблизно з часів раннього неоліту.[2]
Держава Тамна
До 15 століття острів був центром королівства Тамна. Немає знайдених історичних записів про заснування або ранню історію острову. Одна легенда розповідає, що три божественні засновники країни Тамна — Го (고), Ян (양) і Бу (부) — створили острів вийшовши з трьох дірок у землі в 24 столітті до нашої ери. Ці отвори, відомі як Самсонхьол (삼성혈), досі збереглися в місті Чеджу.[3][4]
Острів був незалежним королівством під назвою Тамна (що буквально означає «острівна країна»). У 938 році нашої ери Чеджу втратив незалежність, ставши васалом Кореї під керівництвом династії Корьо. У квітні 1330 року, в розпал політичних чисток епохи Юань, останній імператор династії Тоґон-Темур був відправлений у вигнання на цей віддалений острів.[5] У 1404 році Тхеджон ван Чосону затвердив острів під твердий центральний контроль і поклав остаточний кінець королівству Тамна.
Повстання Чеджу
З квітня 1948 по травень 1949 року на острові сталося повстання Чеджу, під час якого було вбито близько 30 000 людей, а 40 000 втекли до Японії. Робітнича партія Південної Кореї (WPSK) розпочала повстання проти уряду в квітні 1948 року, яке було жорстоко придушене південнокорейським режимом Сінгмана Лі.
У 2003 році Національний комітет з розслідування правди про інцидент у Чеджу 3 квітня назвав цю подію геноцидом. Комісія перевірила 14 373 убитих людей під час повстання, і з'ясувалося, що 86% було вбито силами безпеки, а 14% — повстанцями. Комісія оцінила загальну кількість загиблих приблизно в 30 000.[6] Інші джерела оцінюють число вбитих у 80–100 тисяч.[7][8] Акт згадки про трагедію карався урядом Південної Кореї побиттям, тортурами та суворими тюремними вироками до середини 1990-х років, після чого уряд Південної Кореї нарешті визнав факт придушення повстання.[9]
Географія
Чеджу є вулканічним островом вулкану Халласан, який має висоту 1947 метрів та вважається найвищою горою Південної Кореї. Острів має діаметр зі сходу на захід завдовжки приблизно 73 кілометри та 41 кілометр з півночі на південь.[10] На острові також близько 360 невеликих згаслих вулканів або кратерів.[11] Наразі багато з них є популярними туристичними пам'ятками.[12]
На південь від Чеджу розташовані малі острови Марадо та Удо.
Галерея
-
Беннокдам у Халласані -
Гори у Чеджу -
Скеля Тепо Чусанджолі -
Гора Санбансан -
-
Сопчікоджі -
Водоспад Чонбан -
Детальна мапа острова Чеджу
Примітки
- ↑ Joshua Calder's World Island Info - Largest Islands of Selected Countries. Worldislandinfo.com. Архів оригіналу за 22 березня 2016. Процитовано 25 березня 2017.
- ↑ Woo, Kyung; Sohn, Young; Ahn, Ung; Spate, Andy (Січень 2013), Geology of Jeju Island, Jeju Island Geopark - A Volcanic Wonder of Korea, Geoparks of the World (closed), т. 1, с. 13—14, doi:10.1007/978-3-642-20564-4_5, ISBN 978-3-642-20563-7
- ↑ Jeju (Cheju) Island Travel Information: Samseonghyeol. Процитовано 30 липня 2014.
- ↑ Sources of Korean tradition. 2: From the sixteenth to the twentieth centuries / ed by Yong-ho Ch'oe ... with the collaboration of Donald Baker ... and contributions by Martina Deuchler. New York Chichester: Columbia University Press. 2001. ISBN 978-0-231-10566-8.
- ↑ Kyung Moon Hwang A History of Korea, London: Palgrave, 2010 p. 56.
- ↑ The National Committee for the Investigation of the Truth about the Jeju 3 April Incident (15 December 2003). "The Jeju April 3 Incident Investigation Report" (PDF). Office of the Prime Minister, Republic of Korea. Archived from the original (PDF) on 21 September 2015. Retrieved 17 August 2015.
- ↑ Cumings, Bruce (2010), Rapprochement in Postwar History: Implications for North Korea, New Challenges of North Korean Foreign Policy, New York: Palgrave Macmillan US, с. 205—222, ISBN 978-1-349-28797-0, процитовано 26 вересня 2024
{{citation}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром work з ISBN (посилання) - ↑ Tucker, Spencer C. (Грудень 2010). The Korean War, 1950–53: from maneuver to stalemate. Korean Journal of Defense Analysis. 22 (4): 421—433. doi:10.1080/10163271.2010.519926. ISSN 1016-3271.
- ↑ Zelikow, Philip; Johnson, Chalmers (2000). Blowback: The Costs and Consequences of American Empire. Foreign Affairs. 79 (5): 138. doi:10.2307/20049919. ISSN 0015-7120.
- ↑ Map of Korea (13): Cheju Island. www1.korea-np.co.jp. Процитовано 14 грудня 2024.
- ↑ 권, 동희, 오름, Encyclopedia of Korean Culture (кор.), Academy of Korean Studies, процитовано 13 липня 2024
- ↑ 김, 태호, 용눈이오름 (龍눈이오름), Encyclopedia of Korean Culture (кор.), Academy of Korean Studies, процитовано 11 липня 2024
Джерела та література
Чеджу (острів) // 『日本大百科全書』 [Енциклопедія Ніппоніка]. — 第2版. — 東京: 小学館, 1994—1997. — 全26冊. (яп.)
Географічні дані про Чеджу (острів) // OpenStreetMap
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).