YaChudo

Острякове

Переглядів: 0. Оновлено 24.10.2026.

Станція Острякове

Джанкой — Севастополь
Острякове — Євпаторія-Курорт
Придніпровська залізниця
Кримська дирекція
с-ще Гвардійське

Краєвид лінії до станції Євпаторія-Курорт поблизу станції Острякове
Краєвид лінії до станції Євпаторія-Курорт поблизу станції Острякове
45°06′59.3″ пн. ш. 34°01′40.1″ сх. д. / 45.116472° пн. ш. 34.027806° сх. д.
Рік відкриття 1874 (152 роки)
Попередня назва Сарабуз (до 1952)
Тип вузлова
Колій 5
Платформ 2
Тип платформ(и) бічна та острівна
Форма платформи прямі
Інженери-конструктори В. Розанов
Відстань до Києва, км 845
Відстань до Джанкоя, км 72
Відстань до Севастополя, км 108
Відстань до Євпаторії, км 60
Код станції 474101 ?
Код «Експрес-3» 2210745 ?
Послуги Залізнична станція Квиткова каса Оформлення багажу Камера схову
Мапа
Острякове. Карта розташування: Автономна Республіка Крим
Острякове
Острякове
Острякове на Вікісховищі

Остряко́ве (до 1952 — Сарабуз, крим. Sarabuz) — вузлова залізнична станція Кримської дирекції Придніпровської залізниці на електрифікованій лінії Джанкой — Сімферополь, у місці відгалуження електрифікованої лінії на Євпаторію. Розташована в селищі Гвардійське Сімферопольського району Автономної Республіки Крим.

Історія

Станція Сарабуз наприкінці XIX століття

Станція відкрита 1874 року під первинною назвою Сарабуз. У 1952 році перейменована на станцію Острякове, на честь генерала Миколи Острякова.

8 червня 2026 року у Гвардійському під удар БпЛА потрапила залізнична тягово-розподільча підстанція № 1, яка забезпечувала електроенергією рух поїздів та інфраструктуру на залізничній лінії. На об'єкті спалахнула пожежа. Рух поїздів був тимчасово припинений[1].

Пасажирське сполучення

На станції Острякове діють каси з продажу квитків, у тому числі й далекого сполучення, камера схову. До тимчасової окупації Криму у 2014 році приміські електропоїзди прямували до станцій Новоолексіївка та Мелітополь.

З квітня 2014 року на станції зупиняються лише приміські електропоїзди, що прямують до Сімферополя, Джанкоя, Солоного Озера та Євпаторії[2].

Примітки

Джерела

  • Тарифное руководство № 4. Книга 1 (на 01.02.2025) (рос.) [Архівовано з першоджерела 07.02.2025.]
  • Архангельский А. С., Архангельский В. А. Железнодорожные станции СССР: Справочник. В двух книгах. — М. : Транспорт, 1981.(рос.)
  • Україна. Атлас залізниць. Масштаб 1:750 000. — К. : ДНВП «Картографія», 2008. — 80 с. — ISBN 978-966-475-082-7.

Посилання

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).