Особливий адміністративний район (КНР)

Особливий адміністративний район (кит.: 特别行政区; піньїнь: Tèbié xíngzhèngqū) — адміністративна одиниця першого провінційного рівня в Китайській Народній Республіці. Користується високим ступенем автономії. Фактично ця територія самостійна у розв'язанні всіх питань, за винятком тих, що стосуються оборони або зовнішньої політики. Цей статус закріплений в Основних Законах, прийнятих Всекитайськими зборами народних представників після відновлення суверенітету КНР над Макао і Гонконгом. Ідею особливих адміністративних районів запропонував у 1980-х Ден Сяопін в рамках принципу «одна країна — дві системи». Це був компромісний варіант повернення до складу Китаю територій, орендованих на тривалі терміни західними країнами, де була усталена ринкова економіка й демократична політична система. Зараз у країні є дві одиниці зі статусом особливого адміністративного району.

Таблиця

**Особливі адміністративні райони Китайської Народної Республіки**^[1]
Назва	Китайською (Т)	Китайською (С)	Піньїнь	Англійською мовою	Abb.¹	Населення	Площа км²	Регіон	ISO	Адміністративний поділ
Гонконг	香港	香港	Xiānggǎng	Hong Kong	港 gǎng	7,008,900	1,104	N/A	CN-91	Райони Гонконгу
Макао	澳門	澳门	Àomén	Macau	澳 ào	546,200	29.5	N/A	CN-92	Муніципалітети Макао

Гонконг і Макао увійшли до складу Китаю як особливі адміністративні райони в 1997 і 1999 роках відповідно. Уряд КНР також неодноразово пропонував режим особливого адміністративного району з ще більшим ступенем автономії для Тайваню як можливий спосіб мирного возз'єднання Китаю, проте ці пропозиції відкидалися тайванською владою.

Примітки

↑ Джерела та деталі стосовно наведених даних можуть бути знайдені в статтях про відповідні регіони.

[1] Джерела та деталі стосовно наведених даних можуть бути знайдені в статтях про відповідні регіони.

[1]