YaChudo

Осмолода

Переглядів: 0. Оновлено 25.10.2026.

село Осмолода
При в'їзді в село
При в'їзді в село
При в'їзді в село
Країна Україна Україна
Область Івано-Франківська область
Район Калуський район
Тер. громада Перегінська селищна громада
Код КАТОТТГ UA26060210080057398 Редагувати інформацію у Вікіданих
Основні дані
Засноване 1873
Населення 59
Площа 3,564 км²
Густота населення 16,55 осіб/км²
Поштовий індекс 77672
Телефонний код +380 03474
Географічні дані
Географічні координати 48°34′54″ пн. ш. 24°2′58″ сх. д. / 48.58167° пн. ш. 24.04944° сх. д.
Водойми р. Лімниця, Молода
Місцева влада
Адреса ради с. Гриньків, Калуський р-н, Івано-Франківська обл., 77672
Карта
Осмолода. Карта розташування: Україна
Осмолода
Осмолода
Осмолода. Карта розташування: Івано-Франківська область
Осмолода
Осмолода
Мапа
Мапа

CMNS: Осмолода у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Осмоло́да — село Перегінської селищної громади Калуського району Івано-Франківської області. Розташоване в масиві Горгани. Осмолода — привабливе місце для пішохідного туризму: звідси є туристичні марковані маршрути на хребти і вершини Ігровця, Сивулі, Попаді, Ґрофи, Аршиці.

Географія

У присілку села річки Бистрик та Петрос впадають у Лімницю.

Неподалік від села розташовані природоохоронні території: ландшафтний заказник «Грофа», Яйківський заказник, Болото Мшана, Болото Лютошари, урочище «Сивуля», урочище «Лопушна», урочище Котелець, пам'ятка природи «Озеро Росохан», Ландшафтний заказник Ріка Лімниця.

Історія

Офіційна дата заснування — 1873 рік. Населення приблизно 60 осіб. У селі немає навіть початкової школи, хоча за часів СРСР дітей було більше і початкова школа працювала.

Понад 100 років (до 1990-х) функціонувала вузькоколійка, що з'єднувала деревообробні цехи лісокомбінату «Осмолода» в смт. Брошнів-Осада і поселення Осмолода.

Село Осмолода — давнє поселення лісорубів, лежить у високогірній долині річки Лімниці. Назва походить від гори Молоди («Ось Молода»), неподалік від якої розташоване село.

Вид на урочище Підлюте (1930-ті роки)

Через Осмолоду протікає річка Молода, яка ще в 1980-х роках вважалася найчистішою річкою в Європі. Трохи нижче за течією річки розташоване урочище Підлюте, у якому є вілла «Кедрова палата», збудована на початку XX ст. Вона відома як курорт і літня резиденція Митрополита Андрея Шептицького. Навколишні землі здавна належали Львівській метрополії УГКЦ і були місцем відпочинку та лікування львівських митрополитів, що зумовлювалося присутністю великої кількості природних мінеральних джерел, багатих на сірководень.

12 серпня 1934 р., у неділю, відбулося урочисте відкриття кедрового заповідника, на якому були присутні митрополит Андрей Шептицький, науковці, численні гості. Через місяць, 20 вересня 1934 р., за рішенням станиславівського воєводи ділянку розповсюдження сосни кедрової європейської в Горганах юридично визнали заповідником. Було виділено низку об'єктів, що займали площу 18 км² і пропонувалися як заповідні: ялицевий, ільмово-яворовий, сосновий, буковий, урочище «Ставки», що об'єднувало три високогірні ставки, окремі торфовища і скельні резервати та урочище «Підлюте» («Живець», «Підлюте» і «Палата»)[1].

У самій Осмолоді розміщувалися тартаки (лісопильні), які були власністю митрополії. За 10 км від Осмолоди в урочищі Ангелів[2] збереглася доменна піч 1810 року, збудована Антоном Ангеловичем і відома як Ангелівська доменна піч.

Релігія

У селі є дві дерев'яні церкви[3]:

  • Святого Андрія (18 ст., у 1936 році її перевезли зі с. Ріпне, урочище Лужки)
  • Святого Іоана Предтечі (19 ст., урочище Підлюте)

Відомі люди

Померли

Інфраструктура

У селі є кілька продуктових магазинів, робітничий гуртожиток і їдальня, форелеве господарство, розвивається «зелений туризм». Станом на 23 липня 2014 року у селі працює мобільний зв'язок лише від Київстар.

Населення

За даними перепису 2001 року населення села становило 59 осіб, з них усі 100 % зазначили рідною українську мову[7].

У мистецтві

В основу пісні «Ой, Єзус Марія» гурту LUIKU покладена історія про лісорубів з Осмолоди.


Примітки

  1. ↑ Олена Гайдукевич (18 серпня 2015). Заповідники Шептицького. Галичина. Архів оригіналу за 9 липня 2018. Процитовано 22 серпня 2025.
  2. ↑ ЛЕСЮК МИКОЛА, СЕМКО ВОЛОДИМИР. Зникле село Ангелів у нетрях Карпат.
  3. ↑ Слободян В. Каталог існуючих дерев'яних церков України і українських етнічних земель. — Вісник ін-ту Укрзахідпроектреставрація, 1996. — т. 4. — С. 97.
  4. ↑ ОКСАНА ВИТВИЦЬКА. Василь Сидор -«Шелест» (24.02.10 — 14.04.49) — полковник УПА, командир УПА-Захід.
  5. ↑ Провід ОУН Карпатського краю. 14 квітня 1949 року
  6. ↑ Шкіль Олег. Інтерактивна карта “Рожнятівщина. Слідами нескорених”. Місце загибелі 32.
  7. ↑ Розподіл населення за рідною мовою на ukrcensus.gov.ua. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 12 липня 2014.

Посилання

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).