YaChudo

Оскар Беккер

Переглядів: 0. Оновлено 29.10.2026.

Оскар Беккер
нім. Oskar Wilhelm Becker
Оскар Беккер, невдалий замах
Народився18 червня 1839
Одеса, Херсонська губернія, Російська імперія
Помер16 липня 1868 (29 років)
Александрія, Єгипет
Країна Німеччина Редагувати інформацію у Вікіданих
Національністьнімець
Діяльністьстудент
Alma materЛейпцизький університет, Кройцшуле
Знання мовнімецька Редагувати інформацію у Вікіданих
Військове званнясолдат[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
БатькоБеккер Павло Васильович
МатиЕліза Вільгельміна Беккер (до шлюбу Дьорстлінг)
РодичіКарл Вольдемар Беккер (брат)
Паула Модерзон-Беккер (племінниця)
Брати, сестриCarl Woldemar Beckerd Редагувати інформацію у Вікіданих
14 липня 1861 року на прусського короля Вільгельма I на Ліхтентальській алеї в Баден-Бадені було скоєно замах. Відтворена тогочасна сцена з Illustrirte Zeitung.

Оскар Вільгельм Беккер (нім. Oskar Wilhelm Becker; 18 червня 1839, Одеса — 16 липня 1868, Александрія) — німецький політичний фанатик, відомий завдяки замаху на короля Пруссії Вільгельма I.

Життєпис

Беккер народився в Одесі, де його батько Павло Васильович був директором Рішельєвського ліцею. Його першою дружиною та матір'ю Оскара Беккера була Еліза Вільгельміна Беккер, до шлюбу Дьорстлінг. Павла Васильовича Беккера було удостоєно титулу «дійсний статський радник» і піднесено до дворянства.[2][3]

У чотирнадцять років його відправили до гімназії в Києві, пізніше, з 1856 по 1859 рік, він відвідував Євангельську гімназію Святого Хреста в Дрездені.[4] Оскар Беккер з 1859 року вивчав у Лейпцигу, зокрема, державознавство, математику та східні мови. Оскар Беккер був братом Карла Вольдемара Беккера і, таким чином, дядьком художниці Паули Модерзон-Беккер.[5]

Влітку 1861 року він вирішив убити Вільгельма I, який у січні 1861 року став королем Пруссії. Беккер вважав його перешкодою на шляху до об'єднання Німеччини. 12 липня він вирушив до Баден-Бадена, де король перебував на лікуванні. Вранці 14 липня на Ліхтентальській алеї Беккер вистрілив з обох стволів свого терцероля в короля, який прогулювався там разом із прусським посланником у Карлсруе, графом Альбертом фон Флеммінгом. Куля зачепила шию короля з лівого боку, спричинивши забій діаметром близько 2½ см; «місце було підбите кров'ю, але поранення не становило жодної небезпеки».

Беккер без опору дозволив Флеммінгу себе заарештувати. При собі він мав лист-зізнання, в якому про політичні мотиви його вчинку було сказано:

Баден, 13 липня 1861.
Мотив, з якого я застрелю Його Величність короля Пруссії, полягає в тому, що він не може забезпечити єдність Німеччини, а обставини вимагають, щоб єдність відбулася; тому він повинен померти, щоб інший зміг це здійснити. За цей вчинок мене висміють або вважатимуть несамовитим; але я мушу здійснити цей вчинок, щоб зробити німецьку батьківщину щасливою.
Оскар Беккер, студент права з Лейпцига.

Беккер був засуджений судом присяжних у Брухзалі до 20 років каторги, але вже в жовтні 1866 року його помилували за клопотанням короля Вільгельма. Спочатку Беккер вирушив до Бельгії, де знову зайнявся політичною діяльністю, що не сподобалося місцевому прусському посольству. Він переїхав до Чикаго (США), але 1868 року повернувся до Європи. Він помер у липні 1868 року у віці 29 років в Александрії.

Твори

  • Das Buch des Fürsten (1859) (укр. «Книга князя»)

Примітки

  1. ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #116104910 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. ↑ Його дід Фрідріх Вільгельм Беккер (нім. Friedrich Wilhelm Becker, нар. 4 січня 1773 в Оберліхтенау; пом. 21 жовтня 1847 в Києві) походив із Саксонії; він був учителем, колезьким радником, старшим викладачем німецької мови у Литовській губернській гімназії (ймовірно, Віленській), а згодом професором римської літератури та надвірним радником. Спочатку він переїхав до Балтії, а потім до України. Його дружиною була Анна Маргарете Фрідеріке Беккер, до шлюбу фон Гук (нім. Anna Margarethe Friederike Becker, geborene von Hueck, нар. 4 липня 1788 в Таллінні; пом. 30 жовтня 1847 в Києві).
  3. ↑ База даних Еріка Амбургера. Інститут Лейбніца з вивчення Східної та Південно-Східної Європи.
  4. ↑ Архівна справа. У: Фонд 10736 Міністерство внутрішніх справ, архівний номер 00465, датування 1861. Замах лейпцизького студента Оскара Беккера з Одеси на короля Пруссії Вільгельма в Карлсруе; archiv.sachsen.de
  5. ↑ Архівна копія на сайті Wayback Machine. radiobremen.de

Література

  • D. C. Gilman, H. T. Thurston, F. M. Colby (Hrsg.): Becker, Oskar. In: New International Encyclopedia. 1st ed. Dodd, Mead, New York 1905; ag-landeskunde-oberrhein.de (англ.)

Посилання

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).