YaChudo

Осиповичі

Переглядів: 0. Оновлено 11.10.2026.

Осиповичі
біл. Асіповічы Редагувати інформацію у Вікіданих
flag of Asipovičy Districtd Редагувати інформацію у Вікіданих
Основні дані
53°18′00″ пн. ш. 28°38′00″ сх. д. / 53.3° пн. ш. 28.633333333333° сх. д.
Країна Білорусь Редагувати інформацію у Вікіданих
АдмінодиницяОсиповицький район Редагувати інформацію у Вікіданих
Столиця дляОсиповицький район, Asipovicki Sieĺsavietd, Asipovicki 1st Sieĺsavietd, Asipovicki 2-i sieĺsavietd і Осиповицький район Редагувати інформацію у Вікіданих
Засновано1872 Редагувати інформацію у Вікіданих
Площа21,06 км²[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Населення28 715 осіб (1 січня 2026)[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Висота НРМ136 м Редагувати інформацію у Вікіданих
Міста-побратимиКронштадт Редагувати інформацію у Вікіданих
Телефонний код
(+375)
2235 Редагувати інформацію у Вікіданих
Часовий поясUTC+3, Європа/Мінськ
GeoNames624034
OSMr6722697  ·R
Поштові індекси213759–213761 і 213763–213765 Редагувати інформацію у Вікіданих
Міська влада
Мер містаQ132778709?[3][4] Редагувати інформацію у Вікіданих
Вебсайтosipovichi.gov.by Редагувати інформацію у Вікіданих
Мапа
Мапа

CMNS: Осиповичі у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Осиповичі (біл. Асіповічы) — місто в Могильовській області Білорусі, районний центр Осиповицького району. Засноване в 1872 р.

Будівля адміністрації району

Транспортна система

Залізничний вузол (лінії на Мінськ, Гомель, Могильов, Барановичі), засноване 1872 року як робітниче поселення при залізничній станції.

Головна станція — Осиповичі I.

Населення

Чисельність

32,4 тис. чоловік (2010).

Географія

Розташування

Перебуває за 136 кілометрів на південний захід від Могильова, за 3 км на південь від швидкісної автомагістралі М5 Мінськ — Гомель.

Гідрологія

Клімат

Помірно-континентальний.

Історія

Датою заснування міста Осиповичі вважається 17 листопада 1872 року, коли тут була побудована станція Лібаво-Роменської залізничної дороги.[5]

21 січня 2022 року Росія перекинула у Білорусь оперативно-тактичні ракетні комплекси (ОТРК) «Искандер-М». Розвантаження комплексів помітили на станції Осиповичі в Могильовській області, що розташоване на відстані менше 200 км від кордону з Україною.[6]

26 червня 2023 року російське медіа "Вёрстка", з посиланням на співрозмовника у лісництві Могилівській області повідомило, що біля міста вже ведеться будівництво військового табору для найманців ПВК "Вагнер".[7][8]

6 липня 2023 року під час зустрічі з іноземними та білоруськими журналістами Олександр Лукашенко заявив, що Мінськ пропонує використовувати для розміщення найманців ПВК "Вагнер" «кілька колишніх військових містечок, які використовувалися в радянські часи», у тому числі під Осиповичами. За допомогою супутникових фото Білоруська служба Радіо Свобода підтвердила будівництво нового військово-польового табору на території колишньої військової частини біля села Цель Осиповицького району Могильовської області.[9]

Економіка

Підприємства

ЗАТ «Алтимед» (одне із чотирьох підприємств у світі по виробництву тазостегнових протезів[10]). Одним із містобудівничих підприємств є ВАТ «Осиповицький завод автомобільних агрегатів» він займається виробництвом комплектуючих до автомобілів МАЗ, БЕЛАЗ, рік заснування — 1963, кількість працівників — 2651 чол. Осиповицький завод залізобетонних конструкцій, рік заснування — 1974, чисельність — 337 чоловік.

Білорусько-британське підприємство ВАТ «Покрівля» — одне з найбільших підприємств білоруської будівельної індустрії, що виготовляє сучасні рулонні покрівельні й гідроізоляційні матеріали.

ТОВ «Кубокстрой» — завод з виробництва стінових і перегородкових блоків з чарункуватого бетону (газобетон). Підприємство в 2009 і 2010 роках одержало нагороди в Республіканському будівельному конкурсі «Найкращий будівельний продукт року»[11][12].

Відомі жителі й уродженці

  • Крилович Федір Андрійович — автор найзначнішої залізничної диверсії часів Другої світової війни[13]
  • Круковський Володимир Якович (* 1937) — білоруський художник-плакатник.
  • Батьківщина білоруського й російського вченого, філософа й культуролога Сергія Валерійовича Масленченка
  • Шпак Георгій Іванович — російський військовий і державний діяч, генерал-полковник, командувач Повітряно-десантними військами в 1996–2003 роках, 5-й губернатор Рязанської області (2004–2008)

Примітки

  1. ↑ https://www.citypopulation.de/de/belarus/mogilev/asipovicki_rajon/7361__asipovi%C4%8Dy/
  2. ↑ Численность населения на 1 января 2026 г. и среднегодовая численность населения за 2025 год по Республике Беларусь в разрезе областей, районов, городов, посёлков городского типа — Минск: Национальный статистический комитет Республики Беларусь, 2026. — 30 с.
  3. ↑ https://osipovichi-region.by/obshhestvo/biografiya-i-karera-andreya-dubinchika-novogo-predsedatelya-osipovichskogo-rajispolkoma/?ysclid=m7malnt19o167367389
  4. ↑ https://osipovichi.gov.by/by/ulada/
  5. ↑ Листая страницы истории | Осиповичский районный исполнительный комитет. Официальный сайт. osipovichi.gov.by. Архів оригіналу за 27 березня 2024. Процитовано 27 березня 2024.
  6. ↑ Росія перекинула у Білорусь ОТРК «Искандер-М». Мілітарний (укр.). Процитовано 27 березня 2024.
  7. ↑ Михайлов, Дмитро (29 червня 2023). Мешканець Осиповичей у Білорусі розповів журналістам про будівництво табору для "вагнерівців". Суспільне Новини.
  8. ↑ «Вагнерівці» розгортають польовий табір у Білорусі – супутникові знімки. Слово і Діло (укр.). 27 березня 2024. Процитовано 27 березня 2024.
  9. ↑ Свобода, Радіо (7 липня 2023). У Міноборони Білорусі вперше розповіли про табір під Осиповичами, де чекають «вагнерівців». Радіо Свобода (укр.). Процитовано 27 березня 2024.
  10. ↑ «100 доріг»: Запчастини для людей. Архів оригіналу за 16 лютого 2010. Процитовано 1 лютого 2013.
  11. ↑ www.stroykonkurs.by > Переможці > Продукты-победители-2010. Архів оригіналу за 18 вересня 2013. Процитовано 1 лютого 2013.
  12. ↑ www.stroykonkurs.by > Переможці > Продукти-переможці<!-і Заголовок доданий ботом -і>. Архів оригіналу за 11 листопада 2013. Процитовано 1 лютого 2013.
  13. ↑ Білоруський партизан провів наймасштабнішу за всю історію Другої світової війни диверсію і не отримав за це навіть медалі [Архівовано 2013-01-24 у Wayback Machine.] (рос.)

Див. також

Посилання


Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).