YaChudo

Орівський (хребет)

Переглядів: 0. Оновлено 29.10.2026.

Орівський хребет
49°11′49″ пн. ш. 23°33′33″ сх. д. / 49.19694° пн. ш. 23.55917° сх. д.
Розташування Україна Україна
Львівська область,
Дрогобицький район,
Стрийський район
Система Орівська скиба, Верхньодністровські Бескиди (Українські Карпати)
Тип гірський хребет
Висота 817,1 м (макс.)
Орівський хребет. Карта розташування: Львівська область
Орівський хребет
Орівський хребет
Орівський хребет (Львівська область)

О́рівський (О́рів Діл, О́рівський Діл) — гірський хребет в Українських Карпатах (Верхньодністровські Бескиди). Належить до лінії передових низькогірних карпатських хребтів. Також є частиною Орівської Скиби.

Загальна інформація

Хребет розташований на південно-захід від Трускавця та на північ від сіл Орів та Верхня Стинава. Відносно передгір'я діл здіймається на 100—400 м, з найвищою точкою на вершині гори Бобовище. Фактично починається від північних відрогів Цюхового, звідки він простягається 20 км на південний-схід до сіл Нижня Стинава та Любинці. На схилах північніше гори Белеїв та Княжої знаходиться с. Зимівки.

Характерні ознаки Орівського Ділу є доволі типовими для скибових гір: переважно пологі та згладжені схили, рельєфно слабко виражені вершини, між якими — неглибокі сідловини, а також наявність деяких ознак гірського мікроклімату.[1] В різних частинах хребта зустрічаються певні типи лісів: ялицево-букові, ялицево-дубові, букові, дубові та навіть березові. Верхня лінія Орівського хребта, починаючи від урочища Веґєрщина та закінчуючи коло гори Замкно є здебільшого безлісою.

На північно-східних схилах хребта протікають річки Лошань, Солониця, з північної сторони течуть Жолобний, Колодниця, Тем'єнець, Бистра, Яцків, Шипильський, із заходу — Кам'яний, Глиняний та Ведмежий. З південної сторони витікають виключно численні притоки річки Стинавка.

Туризм

Через безпосередню близькість до міст Трускавця та Борислава, це популярне місце для трекінгу, бо звідси відкриваються панорами різних хребтів та вершин.[2] По хребту проходять регіональні туристичні шляхи №1, №504, №506, що перетинаються на перевалі Щасливий.[3] Також тут пролягає маршрут проєкту «Велобескиди» під назвою «Соляний шлях» та маршрут Трускавець – кемпінг «Gotar» (Ямельниця).[4]

Цікаві відомості

  1. Топонім «діл», часто вживаний місцевим бойківським населенням, означає те саме, що й хребет.[5]
  2. Левова частина Орів Ділу є обжитою та адміністративно належить до таких сіл як Орів та Зимівки.
  3. Хребет доволі багатий на нафту, тому вздовж багатьох гірських доріг/стежок можна знайти нафтові вишки.
  4. 19.09.2024 було урочисто відкрито Орівську ВЕС,[6] яка розташована на центральній та центрально-східній частині верхів'я ділу і складається з 10 вітряків.
  5. Ліси, розташовані коло г. Вага і г. Бобовище входять до Бориславського ландшафтного заказника.
  6. У 1930-ті на верху хребта, між вершинами Белеїв та Княжа, функціонувала школа дельтапланеризму, заснована в 1934 р. з ініціативи Дрогобицького відділу школи планеризму Л.П.Г.О.[7][8] Саме Орівський Діл вважався найкращим майданчиком Галичини для занять цим видом спорту.

Вершини

  • Бобовище (817,1 м)
  • Вага (778,4 м)
  • Белеїв (772,6 м)
  • Княжа (720,7 м)
  • Княжка (672,2 м)
  • Багнина (632,4 м)
  • Замкно (569,2 м)
  • Кам'яний горб (525,9 м)

Фотографії

  • Вигляд на передгірну долину
    Вигляд на передгірну долину
  • Орівська ВЕС
    Орівська ВЕС

Примітки

  1. ↑ Карпатська спадщина - Клімат. carpathian-heritage.org.ua. Процитовано 13 листопада 2024.
  2. ↑ Екскурсія: Орів Діл – оглядова панорама Трускавця.
  3. ↑ "Перевал Щасливий" на карті Карпат. В Похід Карпатами. vpohid.com.ua (укр.). Процитовано 11 лютого 2025.
  4. ↑ Маршрут Трускавець – кемпінг «Gotar».
  5. ↑ Краєзнавча розвідка про село Орів. SPADOK.ORG.UA (укр.). Процитовано 21 жовтня 2024.
  6. ↑ Відбулося офіційне відкриття Орівської ВЕС - ТРУСКАВЕЦЬКА МІСЬКА РАДА. tmr.gov.ua (укр.). 19 вересня 2024. Процитовано 21 жовтня 2024.
  7. ↑ Орів: подорож в історію та сьогодення мальовничого села - ТРУСКАВЕЦЬКИЙ ВІСНИК (укр.). 7 жовтня 2020. Процитовано 13 листопада 2024.
  8. ↑ Стара польська дорога як один із варіантів сполучення Трускавця з Оровом - ТРУСКАВЕЦЬКА МІСЬКА РАДА. tmr.gov.ua (укр.). 27 листопада 2020. Процитовано 24 березня 2025.

Посилання

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).