YaChudo

Орховек

Переглядів: 0. Оновлено 06.11.2026.


Село
Орховек
пол. Orchówek
Герб
Герб
Координати 51°31′33″ пн. ш. 23°34′02″ сх. д. / 51.525843° пн. ш. 23.567147° сх. д.
Країна
ВоєводствоЛюблінське воєводство
ПовітВолодавський повіт
ГмінаВолодава
Висота центру158  м
ВодоймаЗахідний Буг Редагувати інформацію у Вікіданих
Населення1036 осіб (2011[1])
Часовий поясUTC+1, влітку UTC+2
Телефонний код(+48) 82
Поштовий індекс22-200
Автомобільний кодLWL
SIMC0109949
GeoNames763101
OSM ↑2792590 ·R (Ґміна Володава)
Орховек. Карта розташування: Польща
Орховек
Орховек
Орховек (Польща)
Орховек. Карта розташування: Люблінське воєводство
Орховек
Орховек
Орховек (Люблінське воєводство)
Мапа
CMNS: Орховек у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Орховек (пол. Orchówek) — село (раніше місто) в Польщі, у гміні Володава Володавського повіту Люблінського воєводства. Розташоване на крутому схилі долини річки Буг, на «потрійному стику» Польщі, Білорусі та України. Населення — 1036 осіб (2011[1]).

Історія

У 1506 р. зусиллям власника Орховека шляхтича Єжи Крупського Орховек отримав міські права, які були втрачені містечком у XVIII столітті.

Знову Орховек став містом у 1775 р. (до 1869 р.).

За даними етнографічної експедиції 1869—1870 років під керівництвом Павла Чубинського, у селі переважно проживали греко-католики, які розмовляли українською мовою[2].

У 1921 році село входило до складу гміни Володава Володавського повіту Люблінського воєводства Польської Республіки[3].

За переписом населення Польщі 10 вересня 1921 року в міському селищі Орховек налічувалося 116 будинків та 661 мешканець, з них[3]:

  • 290 чоловіків та 371 жінка;
  • 391 православний, 243 римо-католики, 27 юдеїв;
  • 375 українців, 272 поляки, 14 євреїв.

28 травня 1946 року польська армія примусово виселила українців з села з метою їхньої депортації з Польщі до УРСР[4].

1 січня 1973 р. Орховек було включено до адміністративної юрисдикції Володави.

15 липня 1992 р. й до даного часу є найбільшим селом у Влодавській гміні.

В Орховеку був великий завод вироблення шкіряної продукції з 1972 р. — у даний час закритий.

Пам'ятками Орховека є парафіяльна церква в стилі бароко парафії св. Яна Ялмужника. Спочатку церква належала августинцям. Засновником монастиря був власник Орховека Микола Івицький гербу Кушаба та його дружина Софія Крупська гербу Корчак у 1610 році.

В Орховеку закінчується залізнична лінія «Хельм-Влодава», що закрита для пасажирських перевезень з 2002 року. Залишився залізничний міст зруйнований Люфтваффе під час бомбардування у вересні 1939 року.

Населення

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][5]:

Загалом Допрацездатний
вік
Працездатний
вік
Постпрацездатний
вік
Чоловіки 524 127 348 49
Жінки 512 98 313 101
Разом 1036 225 661 150

Особистості

Народилися

Примітки

  1. ↑ а б в GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
  2. ↑ Труды этнографическо-статистической экспедиціи въ Западно-Русскій Край / собран. П. П. Чубинскимъ. — С.-Петербургъ, 1872. — Т. 7: Евреи. Поляки. Племена немалорусскаго происхожденія. Малоруссы (статистика, сельскій бытъ, языкъ). — С. 371. (рос. дореф.)
  3. ↑ а б Skorowidz miejscowości Rzeczypospolitej Polskiej opracowany na podstawie wyników pierwszego powszechnego spisu ludności z dn. 30 września 1921 r. i innych źródeł urzędowych. Т. Tom IV, Województwo Lubelskie. Warszawa: Główny Urząd Statystyczny. 1924. с. 121. Архів оригіналу за 27 липня 2020. (пол.)
  4. ↑ Тактичний відтинок УПА 28-й «Данилів»: Холмщина і Підляшшя (Документи і матеріяли) / зібр. П. Й. Потічний [та ін.] ; ред. П. Й. Потічний. — Торонто ; Л. : Літопис УПА, 2003. — С. 619. — (Літопис УПА; т. 39)
  5. ↑ Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.

Джерела

  • Katalog Zabytków Sztuki w Polsce, tom VIII, Województwo Lubelskie, wydawnictwo Artystyczne i Filmowe, Warszawa 1973 (пол.)
  • Uth, G.O., Szkic historyczno-biograficzny Zakonu Augustiańskiego w Polsce, Kraków 1930. (пол.)

Посилання

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).