YaChudo

Орля Перць

Переглядів: 0. Оновлено 24.10.2026.

Орля Перць
49°13′06″ пн. ш. 20°01′43″ сх. д. / 49.21833333° пн. ш. 20.02861111° сх. д.
Зображення
Гірський хребетТатри Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Польща Редагувати інформацію у Вікіданих
Довжина або відстань4,5 км Редагувати інформацію у Вікіданих
Мапа
CMNS: Орля Перць у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Орла Перч (пол. Orla Perć, укр. «Орлиний шлях») — гірський пішохідний маршрут в Татрах у південній Польщі. Вважається найважчим і найнебезпечнішим шляхом у всіх Татрах[1] і тому є відповідним тільки для досвідчених. Шлях маркований червоними знаками. З його встановлення більш ніж 120 людей загинуло на шляху. [2]

Маркування маршруту
Шлях на Коз'їм Верху

Технічні дані

Карта Орлої Перчі
Шлях спускається з Козіх Чубів

Шлях знаходиться в центрі Високих Татр. Загальна довжина доступного шляху це 4,5 км.[3] Повний час переходу (влітку, в залежності від умов на шляху) змінюється від 6 до 8 годин.[4] Найвища точка це Козій Верх з 2291 м нм. Шлях починається на перевалі Заврат (2159 м) і закінчується на перевалі Кшижне (2112 м); веде через кілька вершин і траверсує інші. Шлях дуже небезпечний і проходить переважно вздовж гірського хребта. Багато допоміжних засобів доступних для туристів на найкрутіших і вертикальних частинах, включаючи драбини, ланцюги і металеві сходи.[5] Найбільш частим ґрунтом є в основному гранітні плити, щебінь і нерівна поверхня. Шлях пов'язаний з іншими маршрутами; є зовсім вісім перехрещень, ведучих до гірських притулків. Частина від перевалу Заврат до Козього Верху — з одностороннім рухом. Падіння каменя і лавини можливе вздовж шляху.

Історія

Шлях задумав в 1901 р. Францішек Новицький, польський поет і гірський гід. Маршрут побудував і позначив ксьондз Валенти Гадовскій між 1903 і 1906 рр.; однак перехресті і інші допоміжні маршрути були проведенні і позначені до 1911 р.[6] Після декількох смертельних випадках, у 2006 гірській гід Ірена Рубіновська і Пьотр Мікуцкі, режисер, апелювали до органів Татранського національного парку, щоб розмантувати всі допоміжні системи для підйому вздовж шляху і змінити їх на «віа феррата».[7] Звернення зустрілося з різними реакціями професійних груп залучених в турбізнес. Був зроблений висновок, що це історичний шлях котрий залишиться без змін. У зв'язку з тим що багато туристів пересікалися на маршруті що спричиняло додаткові складнощі, влада Татранського національного парку від липня 2007 запровадила односторонній рух на від перевалу Заврат до Козього Верху.

Примітки

  1. ↑ Dariusz Dyląg: Orla Perć: przewodnik wysokogórski, Oficyna Wydawnicza Rewasz, Pruszków 2006, ISBN 83-89188-50-3
  2. ↑ Orla Perć — wypadki i akcje ratownicze [Архівовано 13 березня 2016 у Wayback Machine.] (даступ 15 лістапада 2009)
  3. ↑ Zabójcza Orla Perć?. Архів оригіналу за 25 вересня 2009. Процитовано 26 березня 2016.
  4. ↑ Tatry: Orla Perć [Архівовано 8 березня 2016 у Wayback Machine.] (доступ 15 листопада 2009)
  5. ↑ Orla Perć [Архівовано 20 листопада 2009 у Wayback Machine.] (доступ 25/11/08)
  6. ↑ Zofia Radwańska-Paryska, Witold Henryk Paryski: Wielka Encyklopedia Tatrzańska. Wyd. Górskie, 2004. ISBN 83-7104-009-1.
  7. ↑ Juliusz Wysłouch "Via ferraty dla tatr Wysokich, «Na szlaku» 10/2003. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 26 березня 2016.

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).