Оригма
| ?Оригма | |
|---|---|
 | |
| Охоронний статус | |
 Найменший ризик (МСОП 3.1)[1] | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Ядерні (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Інфратип: | Хребетні (Vertebrata) |
| Клас: | Птахи (Aves) |
| Ряд: | Горобцеподібні (Passeriformes) |
| Підряд: | Співочі птахи (Passeri) |
| Надродина: | Meliphagoidea |
| Родина: | Шиподзьобові (Acanthizidae) |
| Підродина: | Шиподзьобні (Acanthizinae) |
| Рід: | Оригма (Origma) |
| Вид: | Оригма |
| Біноміальна назва | |
| Origma solitaria (Lewin, 1808) | |
| Синоніми | |
| Sylvia solitaria Lewin, 1808[2] Origma solitaris (Lewin, 1808) | |
| Посилання | |
 Вікісховище: | Origma solitaria |
 Віківиди: | Origma solitaria |
 ITIS: | 561688 |
 МСОП: | 22704516 |
 NCBI: | 720586 |
Оригма[3] (Origma solitaria) — вид горобцеподібних птахів родини шиподзьобових (Acanthizidae). Ендемік Австралії[4][5][6].
Опис
Довжина птаха становить 14 см, вага 14 г. Забарвлення птаха темно-сіро-коричневе. Крила темніші за решту тіла, нижня частина тіла має червонуватий відтінок, горло білувате, хвіст чорний[7].
Поширення
Оригма мешкає в лісовій місцевості, в ярах з вапняковими або пісковиковими схилами, часто поблизу води. Його ареал обмежується східною частиною Нового Південного Уельсу в радіусі 240 км від Сіднея. Однак поблизу самого Сіднея птах не живе через значний антропогенний тиск.
Розмноження
Це моногамний, територіальний птах. Гніздо куполоподної форми, підвішується в невеликих печерах або заглибинах в пісковикових скелях. Сезон розмноження триває з серпня по січень, в кладці 3 яйця, інкубаційний період триває 23 дні.
Примітки
- ↑ BirdLife International (2012). Origma solitaria. Процитовано 26 листопада 2013.
- ↑ Australian Biological Resources Study (5 грудня 2014). Species Origma solitaria (Lewin, 1808). Australian Faunal Directory. Department of the Environment, Water, Heritage and the Arts, Australian Government. Процитовано 5 червня 2019.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2019). Bristlebirds, pardalotes, Australasian warblers. World Bird List Version 9.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 21 січня 2019.
- ↑ Rockwarbler (Origma solitaria) (англ.). IBC: The Internet Bird Collection. Архів оригіналу за 7 травня 2016.
- ↑ Rockwarbler. Birdlife Australia. Процитовано 7 червня 2019.
- ↑ Rockwarbler. Birds in Backyards. Birdlife Australia. Процитовано 5 червня 2019.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).