YaChudo

Орешник (ракета)

Переглядів: 0. Оновлено 04.11.2026.

Орєшник
ТипБалістична ракета проміжної дальності
ПоходженняРосія Росія
Історія використання
ОператориРосія Росія
ВійниРосійське вторгнення в Україну (з 2022)
Історія виробництва
Розроблено2023—2024
Характеристики
Швидкість12,300 км/год (3,4 км/с)
Пускова
платформа
РС-26 Рубіж

«Орєшнік» (рос. Орешник — «ліщина»)[1] — російська балістична ракета проміжної дальності (БРПД, англ. IRBM), яка, за даними українських військових, розвиває швидкість до 12 300 км/год[2]. Ракету оснащено шістьма бойовими частинами, кожна з яких містить суббоєприпаси[3]. Ракета вважається надзвичайно складною для перехоплення, хоча сучасні системи ППО розроблені для протидії й такому типу озброєння[4][5]. Заступниця прессекретаря Пентагону Сабріна Сінгх ідентифікувала «Орєшнік» як модифікацію ракети проміжної дальності РС-26 «Рубіж».

28 листопада 2024 року президент Росії Путін заявив про стратегічну важливість «Орєшніка» і те, що його серійне виробництво на той час уже почалося[6].

Розробка

Докладної інформації про розробку «Орєшніка» у публічних даних немає. Ймовірно, його було створено на основі балістичної ракети проміжної дальності РС-26 «Рубіж», яка пройшла п'ять випробувальних запусків, але так і не була взята на озброєння російською армією. За словами експертів, у конструкції «Орєшніка» ймовірно було прибрано один ступінь прискорювача з РС-26, що зменшило його дальність[4].

Росія опирається на західне обладнання при виробництві ракетного комплексу середньої/проміжної дальності «Орєшнік», так російський концерн «Созвєздіє», який розробляє та виготовляє засоби зв'язку та радіоелектроніки ракети, використовує системи з ЧПК — Fanuc, Siemens, Haidenhain[7][8].

Можливості

Складність перехоплення

Бойове оснащення «Орєшніка» з роздільними індивідуально керованими бойовими блоками (РГЧ ІН/MIRV) відрізняє його від інших ракет з ядерним потенціалом, що використовуються проти України, роблячи його особливо складним для перехоплення існуючими засобами ППО України. За словами директора Центру стратегічних і міжнародних досліджень,[5] ця ракета рухається у верхніх шарах атмосфери, залишаючись недосяжною для українських систем протиповітряної оборони. Це унеможливлює її перехоплення за допомогою наявних українських систем. Водночас сучасні перехоплювачі, такі як Arrow 3 (Ізраїль) та SM-3 Block 2A (США), які не перебувають на озброєнні України, спеціально розроблені для боротьби з такими загрозами.[4][5]

Експериментальний характер

Американські офіційні особи відзначили, що, попри свої передові характеристики, «Орєшнік» все ще залишається експериментальним. Хоча Путін наголошував на його гіперзвукових можливостях, за словами ряду військових експертів, ця зброя є радше адаптацією старих технологій, які вже багато років застосовуються у міжконтинентальних балістичних ракетах.[4] На думку експерта з нерозповсюдження ядерної зброї Джеффрі Льюїса, жодна з технологій «Орєшніка» не є новаторською або революційною у розвитку звичайних озброєнь; радше це «набір старих технологій, зібраних у новій комбінації».[4] Експерт з питань оборони з Університету Осло припустив, що частка нових компонентів у ракеті не перевищує 10 %.[9] Вважається, що Росія володіє лише обмеженою кількістю цих ракет[10], що робить їх регулярне застосування проти України малоймовірним.[5]

Проблеми влучності

Експерти зазначають, що влучність «Орєшніка», продемонстрована під час удару по Дніпру, є достатньою для доставки ядерного заряду, але недостатньою для звичайних боєприпасів.[4] За словами Вільяма Альберке з Центру Генрі Л. Стімсона, «Якщо Росія працює над MIRV із точністю, придатною для звичайних боєприпасів, ми цього ще не бачили».[4] Інші експерти відзначають, що проблема влучності «Орєшніка» може бути частково вирішена через використання суббоєприпасів.[4]

16 червня з матеріалів розслідування приватної аналітичної компанії, з посиланням на внутрішню переписку російських оборонних підприємств, стало відомо що «Орєшнік» має дефект системи наведення і відхиляється від заданих координат на десятки кілометрів. Дефект спричинений гіроскопічним блоком ГУ-503 — радянським авіаційним приладом, який адаптували під Орєшнік. Прилад виконує функцію внутрішнього балансувального механізму ракети й дозволяє контролювати її положення в польоті, а відхилення навіть на пів градуса на гіперзвуковій швидкості призводить до відхилення від цілі на десятки кілометрів.[11]

Бойове застосування

Російсько-українська війна

21 листопада 2024

21 листопада 2024

21 листопада 2024 року ракету було використано для атаки на підприємство «Південмаш» у Дніпрі.[12] Спочатку українські звіти припускали, що під час атаки було застосовано міжконтинентальну балістичну ракету.[5] Однак подальші оцінки ідентифікували зброю як «Орєшнік». Запуск було здійснено з території Астраханської області, ймовірно, з полігону Капустин Яр.[5]

Водночас директор Центру стратегічних і міжнародних досліджень зауважив, що навіть інертні боєголовки «Орєшніка» можуть спричиняти «значні руйнування» через кінетичну енергію, створену гіперзвуковою швидкістю.[13] Зазначено, що запуск було здійснено по навісній траєкторії.[4]

Як зазначає Defense Express, на одній із деталей ракети Орєшнік виявлено серійний номер та дату виробництва — 12 квітня 2017 року. Це підтверджує, що ракета, використана для удару по Дніпру, була виготовлена орієнтовно у 2017−2018 роках і, ймовірно, зберігалася на складі.[14]

8 січня 2026

Вночі на 9 січня 2026 року збройні сили РФ вдарили ракетою «Орєшнік» по промисловому підприємству в Львівській області, це стало першим підтвердженим випадком застосування цієї ракети по об'єктах у західній частині України[15].

За даними Повітряних Сил ЗСУ, ракету було запущено з полігону «Капустин Яр» в Астраханській області РФ, вона рухалася по балістичній траєкторії зі швидкістю 13 000 км/год. Удар було завдано по об'єкту за 10–15 км від кордону з Європейським Союзом[16].

9 січня СБУ виявила та вилучила уламки ракети, серед яких:

  • блок управління
  • елементи двигуна
  • сопла
  • фрагменти системи розведення бойових блоків.[17]

Президент України Володимир Зеленський підтвердив застосування ракети «Орєшнік» та закликав міжнародну спільноту, зокрема США, відреагувати на цю атаку[16].

24 травня 2026

Вночі 24 травня 2026 року приблизно о 01:16 збройні сили РФ завдали удару ракетою «Орєшнік» по Білій Церкві[18]. Внаслідок атаки були пошкоджені гаражний кооператив та будівля підприємства у місті[19].

Інциденти

Літо 2023

За повідомленням начальника СБУ Василя Малюка 31 жовтня 2025 року, Україна силами ГУР, СБУ і СЗР у 2023 році знищила одну ракету на полігоні Капустин Яр в Астраханській області в РФ[20].

6 лютого 2025

За інформацією видання Forbes, ЗС РФ намагалися 6 лютого 2025 року повторно атакувати Україну «Орєшніком», але ракета впала на територію Росії.[21] Пізніше, Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки спростував інформацію, та заявив що це лише припущення українського військового Кирила Сазонова.[22]

24 травня 2026

Під час масованого обстрілу в ніч на 24 травня Росія застосувала не одну, а дві балістичні ракети середньої/проміжної дальності «Орешник», перший пуск який було здійснено близько 01:00 ночі був невдалим, і ракета влучила, ймовірно, у передмісті Донецька.[23]

Див. також

Примітки

  1. ↑ Faulconbridge, Guy; Bobrova, Marina; Rodionov, Maxim (21 листопада 2024). Putin says Ukraine war is going global. Reuters. Архів оригіналу за 6 грудня 2024. Процитовано 12 грудня 2024. (англ.)
  2. ↑ Russian missile reached speed of more than 8,000 miles per hour, Ukraine says (англ.).
  3. ↑ Putin touts Russia's new missile and delivers a menacing warning to NATO. AP News (англ.). 21 листопада 2024. Процитовано 12 грудня 2024.
  4. ↑ а б в г д е ж и к Doyle, Gerry; Balmforth, Tom; Zafra, Mariano (28 листопада 2024). Enter ‘Oreshnik’. Reuters (англ.). Процитовано 12 грудня 2024.
  5. ↑ а б в г д е Putin Escalates Threats to the West With New Ballistic Missile Launch (англ.). The New York Times. 21 листопада 2024. Архів оригіналу за 6 лютого 2025. Процитовано 9 лютого 2025.
  6. ↑ Путін вже грозиться вдарити “Орєшніком” по “центрах ухвалення рішень у Києві”. Українська правда (укр.). Процитовано 12 грудня 2024.
  7. ↑ Росія опирається на західне обладнання при виробництві "Орєшніка"- FT. Мілітарний. Чесні новини про армію, війну та оборону. (укр.). Процитовано 28 грудня 2024.
  8. ↑ Jones, Cleve; Cook, Chris (27 грудня 2024). Russian producers of Oreshnik supermissile used western tools. Financial Times. Процитовано 28 грудня 2024.
  9. ↑ ‘Don’t overreact’ — Oreshnik missile isn’t as new as Russia claims, experts say. The Kyiv Independent (англ.). 22 листопада 2024. Процитовано 12 грудня 2024.
  10. ↑ Відповіді на питання журналістів. kremlin.ru (рос.). 26 грудня 2024. Процитовано 29 грудня 2024.
  11. ↑ Орєшнік має дефект, через який відхиляється від цілі на десятки кілометрів — ЗМІ. NV (укр.). Процитовано 16 червня 2026.
  12. ↑ Times, The Moscow (21 листопада 2024). Russia Fired ICBM for First Time in War, Ukraine’s Military Claims. The Moscow Times (англ.). Процитовано 12 грудня 2024.
  13. ↑ What Is Russia's Oreshnik Ballistic Missile? (англ.). The New York Times. 27 листопада 2024. Архів оригіналу за 6 лютого 2025. Процитовано 9 лютого 2025.
  14. ↑ Путін вкотре збрехав. Ракеті «Орєшник», якою РФ вдарила по Дніпру, вже сім років: Defense Express зробив аналіз фото уламків. New Voice (укр.). Процитовано 23 грудня 2024.
  15. ↑ Росія завдала удар по Львову під час балістичної загрози по всій країні.
  16. ↑ а б СБУ виявила уламки балістичної ракети «Орєшник», якою Росія вдарила по Львівщині. Мілітарний. Процитовано 10 січня 2026.
  17. ↑ CNN: Експерти виявили в "Орешнику" старі радянські деталі. Апостроф (укр.). Процитовано 10 січня 2026.
  18. ↑ Росія атакувала Білу Церкву балістичною ракетою «Орешник». Мілітарний. 24 травня 2026. Процитовано 24 травня 2026.
  19. ↑ Удар "Орешником" по Білій Церкві. Що відомо. BBC. Процитовано 26 травня 2026.
  20. ↑ В СБУ заявили про знищення російського Орєшніка. ua.korrespondent.net (рос.). Процитовано 31 жовтня 2025.
  21. ↑ Axe, David. Russia May Have Launched A Second Oreshnik Ballistic Missile At Ukraine—But This One Reportedly Exploded On Russian Soil. Forbes (англ.). Процитовано 6 лютого 2025.
  22. ↑ SPRAVDI. Telegram. Процитовано 7 лютого 2025.
  23. ↑ У ніч на 24 травня Росія застосувала дві ракети «Орешник», перша впала в районі Донецька. Militarnyi (укр.). Процитовано 25 травня 2026.

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).