YaChudo

Омура Сатосі

Переглядів: 0. Оновлено 01.11.2026.

Омура Сатосі
яп. 大村智
Народився12 липня 1935 (91 рік)
Kamiyamad, Префектура Яманаші, Японія Редагувати інформацію у Вікіданих
КраїнаЯпонія Японія
Діяльністьбіохімік, хімік, мікробіолог, директор, шкільний учитель, ботанік, викладач університету Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materТокійський університет природничих наук
Галузьбіохімія
ЗакладТокійський університет
Посадапрофесор Редагувати інформацію у Вікіданих
Науковий ступіньДоктор
ЧленствоАкадемія наук Японії[1]
Китайська інженерна академія
Національна академія наук США[2]
Королівське хімічне товариство
Французька академія наук[3]
Леопольдина[4]
Європейська академія наук[5]
 Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди Нобелівська премія з фізіології або медицини (2015)
Особ. сторінкаsatoshi-omura.info Редагувати інформацію у Вікіданих

Омура Сатосі (яп. 大村智, 12 липня 1935) — японський біохімік, лауреат Нобелівської премії з фізіології або медицини 2015 року разом з Вільямом Кемпбеллом за відкриття у галузі лікування інфекційних хвороб, які спричинюють круглі черви, та Юю Ту, яка отримала її за відкриття, які стосуються лікування малярії[6].

Біографія

Сатосі народився 1935 року на фермі в японському містечку Нірасакі в префектурі Яманасі. Його батько був освіченою людиною та місцевим активістом, а мати - вчителькою молодшої школи, яка добре грала на піаніно. Був старшим сином у великій родині. Закінчив школу в Нірасакі та вступив до Яманаського університету на факультет вільних мистецтв та наук. Тут він займався вивченням мистецтва та спортивними активностями, хоча паралельно зацікавився хімією. Після закінчення університету Омура викладав школярам у середній школі[7].

Згодом він вирішив продовжити навчання та 1958 року вступив до Токійського педагогічного університету (пізніше - Цукубський університет). Омура вивчав хімію під керівництвом Коджі Наканіші, а також працював разом з Йодзіро Цузукі (англ. Yojiro Tsuzuki), який у Токійському університеті природничих наук вивчав хімічні сполуки за допомогою методу ядерного магнітного резонансу[7].

Омура здобув ступінь магістра 1963 року. Після цього він навчався в аспірантурі, захистивши дисертацію доктора філософії з фармацевтичних наук у 1968 році в Токійському університеті. 1970 року він став доктором хімії в Токійському університеті природничих наук[7].

З 1965 року Омура співпрацював з Інститутом Кітасато, а наприкінці 1990-х став його директором. Тут він зробив свої основні відкриття в галузі розробки нових антибіотиків та терапевтичних препаратів.

Науковий внесок

Дослідження Омури присвячені біоорганічній хімії, насамперед біологічно активним речовинам, що їх синтезують мікроорганізми. За його власним зізнанням, в основі його наукової роботи лежать такі принципи: здатність мікроорганізмів створювати майже необмежений репертуар нових молекул, потреба створення систем для скринінгу нових речовин, розуміння скринінгу як непростої задачі, опора на фундаментальні дослідження, дотримання найвищих чеснот у людських стосунках.[8]

Першим антибіотиком, структуру якого розшифрував Омура був кітасаміцин. Першим відкритим ним антибіотиком став церуленін, протигрибковий агент, здатний порушувати біосинтез ліпідів у грибів[7].

Примітки

Посилання


Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).