Олива (село)

село Олива
Країна	Україна
Область	Київська область
Район	Вишгородський
Тер. громада	Іванківська селищна громада
Код КАТОТТГ	UA32100050410020300
Облікова картка	облікова картка
Основні дані
Перша згадка	XVII століття
Населення	319
Площа	1,3 км²
Поштовий індекс	07242
Телефонний код	+380 4591
Географічні дані
Географічні координати	50°52′54″ пн. ш. 29°32′52″ сх. д. / 50.88167° пн. ш. 29.54778° сх. д.
Середня висота над рівнем моря	148 м[1]
Відстань до обласного центру	близько 100 км
Відстань до районного центру	30 км
Найближча залізнична станція	Тетерів
Відстань до залізничної станції	25 км
Місцева влада
Адреса ради	07200, Київська обл., Вишгородський р-н, селище Іванків, вул. Івана Проскури, 47
Карта
Олива
Олива
Мапа
Олива у Вікісховищі

Оли́ва — село в Україні, у Іванківській селищній громаді Вишгородського району Київської області. Розташоване за 30 км від центру громади і за 25 км від залізничної станції Тетерів. Дворів — 201, населення становить 319 осіб. День села відзначається 21 листопада. Село належить до IV-ї зони посиленого радіоекологічного контролю^[2].

Перші згадки про село відносяться до XVII століття. Назва села походить від роду занять його мешканців — виготовлення оливи — олієподібної речовини, про що свідчить велика кількість дерев'яного вугілля і попелу, скупченого в окремих місцях. Із сусідніх сіл та навколишніх волостей безземельні селяни-орендарі оселялися в Оливі. Орендували землю і поляки, які переселялися з інших місць^[2].

Село входило до Радомишльського повіту Київської губернії. В Сказаннях про населені місцевості Київської губернії, виданих у 1864 році, Лаврентій Похилевич писав:

Олива, при струмку Жировець за 4-ри версти від Старовичів. Мешканців обох статей 86; землі 1716 десятин. Належить Камелії Іздебській[3].

7 (20) листопада 1917 року, відповідно до Третього Універсалу Української Центральної Ради, увійшло до складу Української Народної Республіки^[4].

У грудні 1917 року в селі створено комнезам. У 1924 році в селі було побудовано і відкрито початкову школу на два класи — польський і український. Польський клас проіснував до 1928 року. У 1926 році в селі було організоване Товариство спільної обробки землі, ініціаторами створення якого стали Іван та Оксана Петренки^[2].

1926 року було організовано СОЗ — товариство селян, які спільними силами обробляли землю.

У 1929-1930 роках почалась колективізація. Спочатку колгосп мав назву «імені Чубаря», а потім – «Зоря комунізму».

Під час Голодомору 1932—1933 років багато мешканців села померли. За свідченнями очевидців достеменно вдалося встановити прізвища тільки 6 осіб, що загинули від голоду. На сьогодні в селі проживає 26 осіб, які пережили голод 1932—1933 років.

Мартиролог жителів с. Олива — жертв Голодомору 1932—1933 років укладений за свідченнями очевидців Фещенко С. П., 1926 р. н.; Даниленко П. В.,1923 р. н.; Ільницької Н. О., 1929 р. н., записаними у 2008 року Івашко Ю. М., завідувачкою клубу^[5].

• Галіцький Кароль Герасимович;
• Грищенко Галина;
• Доценко Ольга Максимівна;
• Метлицька Вікторія;
• Мурга Олександра Миколаївна;
• Романенко Петро.

У жовтні 1941 року село було окуповане німецькими військами. Частина мешканців села воювала в партизанському загоні. У листопаді 1943 року село було відвойоване радянськими військами. За мужність, виявлену на фронтах німецько-радянської війни, 80 жителів нагороджено орденами і медалями СРСР.

У 1949 році в селі відкрили школу, яка стала семирічною. У 1974 році її закрили. У 1954 році відбулося укрупнення колгоспу «Прогрес». До його складу увійшли землі сіл Захарівки і Старовичів. Колгосп мав 2,3 тисяч га сільськогосподарських угідь, з них 1,6 тисяч га орної землі^[6]. Колгосп проіснував до 2000 року. На його базі було утворене СТОВ «Смерека».

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 715-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Київської області», увійшло до складу Іванківської селищної територіальної громади^[7].

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Іванківського району, село увійшло до складу новоутвореного Вишгородського району^[8].

З кінця лютого до 1 квітня 2022 року під час російсько-української війни село було окуповане російськими військами^[9]. У 2023 році Агентство ООН у справах біженців (УВКБ ООН) здійснили капітальний ремонт в будинку культури^[10].

Нині основне заняття населення — ведення підсобного господарства.

У селі працюють клуб, бібліотека, фельдшерсько-акушерський пункт, три магазини, відділення зв'язку, державне агролісництво.

• Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932—1933 (Київська область)

Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.