Олешичі
| Олешичі | |
|---|---|
| Oleszyce | |
 | |
 Церква св. Онуфрія в Олешичах (фото 2025 р.) | |
| Основні дані | |
| 50°10′ пн. ш. 23°01′ сх. д. / 50.167° пн. ш. 23.017° сх. д. | |
| Країна |  Польща |
| Регіон | Підкарпатське воєводство |
| Столиця для | Q9271572?  (колишній муніципалітет) |
| Площа | 5,08 км² |
| Населення | ▼ 2 951 (01.01.2020) |
| · густота | 609 (2008[1]) осіб/км² |
| Телефонний код | (48) 16 |
| Часовий пояс | UTC+1, Центральноєвропейський літній час, центральноєвропейський час, UTC+2 (Польща) |
| Номери автомобілів | RLU |
| GeoNames | 763260 |
| OSM | ↑1746431 ·R (Гміна Олешичі) |
| SIMC | 0972507 |
| Поштові індекси | 37-630 |
| Міська влада | |
| Вебсайт | oleszyce |
| Мапа | |
 | |
 Олешичі у Вікісховищі | |
Оле́шичі (пол. Oleszyce) — місто в південно-східній Польщі. Належить до Любачівського повіту Підкарпатського воєводства. Адміністративний центр місько-сільської гміни Олешичі.
Історія
Місто близько 1576 року заклав руський воєвода Єронім Сенявський, який також видав для нього привілей (дата невідома).
За Австрії та міжвоєнної Польщі Олешичі мали статус окремої адміністративної одиниці Любачівського повіту — ґміни[2].
У 1939 році в Олешичах мешкало 3500 осіб, з них: 760 українців, 920 поляків, 1700 євреїв і 20 німців та інших національностей)[3].
У середині вересня 1939 року німці окупували територію ґміни, однак вже 26 вересня 1939 року мусили відступити, оскільки за пактом Ріббентропа-Молотова вона належала до радянської зони впливу, 27 вересня територія зайнята 2-им кавалерійським корпусом РСЧА[4] У червні 1941 року, з початком німецько-радянської війни, територія знову була окупована німецькими військами. В липні 1944 року радянські війська окупували цю територію.
У жовтні 1944 року західні райони Львівської області віддані Польщі. Корінне українське населення внаслідок виселення українців у 1945 році в СРСР та депортації у 1947 році під час операції «Вісла»[5] вивезене зі своєї історичної батьківщини. Жителі Олешич в рядах ОУН і УПА чинили опір етноциду.
Пам'ятки
- Церква святого Онуфрія змурована 1809 року, була парафіяльною церквою Любачівського деканату Перемишльської єпархії.[6]
Демографія
Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[7][8]:
| Загалом | Допрацездатний вік |
Працездатний вік |
Постпрацездатний вік | |
|---|---|---|---|---|
| Чоловіки | 1580 | 327 | 1112 | 141 |
| Жінки | 1572 | 305 | 967 | 300 |
| Разом | 3152 | 632 | 2079 | 441 |
Відомі люди
- Народилися
- Вінцентій Горецький (1845—1926) — львівський архітектор.
- Козій Григорій Васильович — український науковець, ґрунтознавець, доктор біологічних наук, Заслужений діяч науки і техніки УРСР.
- Йосиф Черлюнчакевич (1829—1911) — греко-католицький священник, доктор богослов'я, професор Львівського та Ягеллонського університетів.
- Пержило Володимир Миколайович (1938—2018) — український співак, композитор, диригент, етнограф, фольклорист.
- Померли
- Ельжбета Гелена Сенявська — дідичка[9].
Див. також
Примітки
- ↑ Населення, площа та густота за даними Центрального статистичного офісу Польщі. Powierzchnia i ludność w przekroju terytorialnym w 2007. [1].
- ↑ Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 21 lipca 1934 r. o podziale powiatu lubaczowskiego w województwie lwowskiem na gminy wiejskie. — Dziennik Ustaw. — 1934 r. — Nr 68. — poz. 596, § 1. — S. 1235. (пол.)
- ↑ Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 = Ethnic groups of the South-Western Ukraine (Halyčyna-Galicia) 1.1.1939: нац. статистика Галичини / Володимир Кубійович; vorwort G. Stadtmuller. — Вісбаден : Отто Ґаррасовіц, 1983. — С. 46. — ISBN 3-447-02376-7.
- ↑ Бешанов В. Красный блицкриг. — Москва: Издатель Быстров, 2006. — 414 с. (рос.)
- ↑ Акція «Вісла»: Список виселених в ході операції сіл і містечок, повіт Любачів. molodlem.org.ua. Архів оригіналу за 9 квітня 2025. Процитовано 22 листопада 2025.
- ↑ Cerkiew w Oleszycach [Архівовано 6 жовтня 2015 у Wayback Machine.] (пол.)
- ↑ GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
- ↑ Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Процитовано 14 серпня 2018.
- ↑ Andrzej K. Link-Lenczowski, Bożena Popiołek Sieniawska Elżbieta Helena z Lubomirskich (1669—1729) // Polski Słownik Biograficzny. — Warszawa — Kraków: Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1996. — t. XXXVII/1, zeszyt 152. — S. 90-96. (пол.)
Джерела
- Księga bractwa przy cerkwi św. Onufrego w Oleszycach / Joachim V (patriarcha Antiochii; ?—1592), Szumlański Onufry (?—1762), Winnicki Antoni (?-1679). — Biblioteka Kapituły Greckokatolickiej w Przemyślu, 1746. (пол.)
- Oleszyce // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1886. — Т. VII. — S. 477. (пол.)
- Projekt «Apokryf Ruski»: Oleszyce. apokryfruski.org (пол.). Архів оригіналу за 21 лютого 2025. Процитовано 22 листопада 2025.
Посилання
- Наші розмови // Малі друзі. — 1942. — Число 6. — С. 139—140.
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).