YaChudo

Олеся Фурс

Переглядів: 0. Оновлено 11.10.2026.

Олеся Фурс
біл. Алеся Фурс (Умпіровіч) Редагувати інформацію у Вікіданих
Народилася11 січня 1925 Редагувати інформацію у Вікіданих
Азяраваd, Браславський повіт, Віленське воєводство, Польська Республіка Редагувати інформацію у Вікіданих
Померласерпень 2017 (92 роки) Редагувати інформацію у Вікіданих
Постави, Вітебська область, Білорусь Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materПоставське педагогічне училищеd і Заочний народний університет мистецтвd (1965) Редагувати інформацію у Вікіданих
ЧленствоСоюз білоруських патріотів і Союз Білоруської Молоді Редагувати інформацію у Вікіданих
БатькоЛявон Умпіровичd Редагувати інформацію у Вікіданих
У шлюбі зАнтон Фурсd Редагувати інформацію у Вікіданих

Олеся Умпіровіч, у шлюбі Фурс (11 січня 1925[1], Азярава (нині Браславський район, Вітебська область, Білорусь) — 19 серпня 2017) — член Глибоцької групи молодіжної підпільної організації Союз білоруських патріотів (СБП). Ув'язнена радянських концентраційних таборів з 1947 по 1956 рік.

Біографія

герб «Погоня»

1943 року під час навчання в Поставській учительській семінарії вступила в Союз білоруських патріотів (СБП) — підпільної патріотичної молодіжної організації. 25 березня 1946 року для церемонії прийняття присяги членів СБП на вірність Білорусі Олеся намалювала герб «Погоня». 1948 року дівчину заарештували, судили і вона отримала 25 років ув'язнення в Мордовії. Батька Олесі радянська влада засудила до 10 років ув'язнення за те, що той не видав свою рідну дочку, але після знущань радянських карателів він зумів прожити в неволі лише кілька років.

У таборі дружила з відомою білоруського поетесою Ларисою Геніюш. По смерті Сталіна термін ув'язнення було скорочено до 10 років. Після звільнення 1956 року одружилася з членом Глибоцького відділення СБП Антоном Фурсом. Сім'я жила в Казахстані, де народилися син і дочка. У вільний час Олеся Фурс займалася малюванням, заочно закінчила Московський народний університет мистецтв.

1982 року сім'я Фурсів повернулася на батьківщину, оселилася в Поставах. Олесю Фурс реабілітували 23 листопада 1992 року[1][2].

Див. також

Джерела

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).