YaChudo

Олена Трегуб

Переглядів: 0. Оновлено 13.11.2026.

Olena Tregub
укр. Олена Трегуб
Народилася15 вересня 1982 (44 роки)
Київ
Національністьукраїнка
Діяльністьжурналістка Редагувати інформацію у Вікіданих
Знання мовукраїнська Редагувати інформацію у Вікіданих
Сайтnako.org.ua/en
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Трегуб.

Олена Трегуб (нар. 15 вересня 1982, Київ) — українська громадська діячка та експертка з питань протидії корупції[1], оборонних реформ, міжнародних відносин і санкційної політики. Вона відома своєю роботою з просування прозорості, належного врядування та підзвітності, зокрема у секторі безпеки та оборони[2]. Як урядовиця відповідала за управління міжнародною допомогою в Україні[3].

У 2019 році Трегуб у співпраці з Transparency International заснувала Незалежну антикорупційну комісію з питань оборони (НАКО), неурядову організацію, яка займається боротьбою з корупцією у сферах, критичних для національної безпеки України[4].

Ранній етап кар'єри та освіта

Олена Трегуб навчалася в Національному університеті «Києво-Могилянська академія», де отримала ступінь бакалавра з політології. На рівні післядипломної освіти навчалася в Центрально-Європейському університеті в Будапешті та Школі права і дипломатії Флетчера при Університеті Тафтса, спеціалізуючись на міжнародних відносинах і державній політиці. Свою кар'єру вона розпочала в журналістиці та міжнародних відносинах, надаючи аналітику щодо політичного та економічного розвитку України.

У США Олена обіймала кілька посад, зокрема працювала викладачкою політології в Університеті Адельфі, медіа-координаторкою в ООН у Нью-Йорку, а також кореспонденткою Українського інформаційного агентства УНІАН та Kyiv Post.

Трегуб була співзасновницею освітньої консалтингової групи, яка пропонувала програми професійного стажування та навчання за кордоном для молоді з Північної Америки в Центрально-Східній Європі (Global Education Leadership). Вона також працювала колумністкою для Kyiv Post та дослідницею з питань України для New York Times. Її статті про внутрішню та міжнародну політику України публікувалися в різних європейських та американських медіа.

Державна служба

Після проживання у Нью-Йорку та Вашингтоні протягом десяти років, Трегуб у 2015 році повернулася до України та приєдналася до уряду, сприяючи постмайданній демократичній трансформації країни. Її було призначено директоркою департаменту координації міжнародної допомоги в Міністерстві економічного розвитку і торгівлі, де вона відповідала за портфель міжнародних проєктів на суму понад 10 мільярдів доларів. Трегуб здобула визнання завдяки впровадженню прозорої цифрової системи відслідковування проектів міжнародної допомоги та протидії корупції, повязаною з міжнародною допомогою, що спричинило її звільнення у 2017 році та подальше поновлення на посаді за рішенням Київського окружного адміністративного суду у жовтні 2018 року.

Внесок у боротьбу з корупцією

У 2016 році Трегуб співпрацювала з Transparency International для створення Незалежної антикорупційної комісії (раніше — Незалежний оборонний антикорупційний комітет) (НАКО).

У НАКО Трегуб просувала впровадження стандартів корпоративного управління ОЕСР та антикорупційних стандартів в оборонній промисловості України, зокрема в Укроборонпромі, українському державному оборонному концерні. Під її керівництвом НАКО активно здійснювала моніторинг процесів відбору нових керівників державних підприємств (ДП)[1] та публічно висвітлював випадки корупції в галузі.

Її перебування в НАКО відзначається внеском у розробку законодавчих реформ[5] таких як законопроект про корпоратизацію Укроборонпрому[6], а також у проведення першої міжнародної фінансово-криміналістичної експертизи та аудиту Укроборонпрому.[7]

Політичний вплив і робота у громадянському суспільстві

Трегуб підтримує міцні зв'язки з ключовими особами, які приймають рішення в Україні, навіть перебуваючи тривалі періоди за кордоном. Вона бере активну участь у формуванні політичних дискусій щодо оборонної реформи, боротьби з корупцією та координації міжнародної допомоги. Робота Трегуб сприяла створенню наглядових рад в оборонних відомствах і вплинула на законодавчі зміни, спрямовані на підвищення прозорості в оборонному секторі.

Міжнародна адвокація та дипломатія

Трегуб має значний досвід роботи з міжнародними донорами та організаціями, включаючи ООН, USAID, ЄБРР, Світовий банк та МВФ та ЄС[8]. Її адвокаційні зусилля були зосереджені на зміцненні зв'язків України із західними партнерами, забезпеченні міжнародної підтримки та просуванні реформ, які приводять оборонний сектор України у відповідність зі стандартами НАТО.

Роль Трегуб передбачає численні поїздки до Сполучених Штатів, Європи та Азії, щоб залучати подальшу підтримку для України, особливо під час війни.[9] Її зусилля спрямовані на забезпечення міжнародної допомоги та ресурсів, необхідних Україні для захисту свого суверенітету[10] та для ефективної боротьби з корупцією.[11] Вона часто бере участь у глобальних форумах і політичних дискусіях.[12]

28 січня 2022 року, напередодні повномасштабного вторгнення в Україну, Трегуб виступила у ефірі Atlantic Council C-Span, закликаючи генерального секретаря НАТО Єнса Столтенберга підтримати Україну у світлі неминучого вторгнення на її територію.

Після повномасштабного вторгнення разом з іншими лідерами громадянського суспільства Трегуб зустрічалась з американськими політиками, включаючи Ненсі Пелосі,[13] Тома Коттона, Берні Сандерса, Адама Кінзінгера, Августа Пфлугера, Кірстен Гіллібранд, Маршу Блекберн і Тіну Сміт.[14] Трегуб наголошувала на стійкості України та рішучості українського народу чинити спротив російській агресії, а також на зміцненні військової підтримки США.

Санкційна робота

Трегуб — експертка з міжнародних санкцій та експортного контролю. Її дослідження підкреслили неспроможність поточних санкційних політик запобігти потоку західних технологій до агресивних режимів, таких як Росія, Іран і Північна Корея[15]. Вона була активною прихильницею усунення прогалин у політиці експортного контролю та закликала до посилення заходів для запобігання передачі критичних компонентів, які використовуються у виробництві зброї цими країнами[16].

У 2023 році Трегуб виступила на слуханнях у Сенаті Гельсінської комісії США, щоб свідчити про ухиляння Росії від санкцій і відмивання грошей.[17]

Медіа-профіль

Трегуб є частою коментаторкою як українських, так і міжнародних ЗМІ. Вона дає інтерв'ю на різноманітні теми: від оборонних реформ і боротьби з корупцією до міжнародних санкцій і геополітичних питань. Її діяльність висвітлювалась у таких виданнях, як Bloomberg[18], BBC, France24, Sky News, Голос Америки, KBS, TRT, NDTV і Al Jazeera, а також на інших відомих новинних платформах.

Визнання та нагороди

Діяльність Трегуб здобула визнання як в Україні, так і за кордоном. Її бачення впливає на формування міжнародного сприйняття та політик щодо України, зокрема у сфері оборони та безпеки.[19][20]

Трегуб отримала кілька нагород за свою реформаторську антикорупційну роботу. У 2012 році Всесвітній економічний форум обрав її представляти Україну як Global Shaper на форумі в Давосі. У 2017 році Атлантична рада США обрала її Лідером тисячоліття[21]. Вона є лауреаткою CEU Alumni Impact Award[22]. Вона є членкинею правління Громадського ТБ з 2020 року та членом Наглядової ради коаліції B4Ukraine.

Примітки

  1. ↑ Ukrainian Activism for Transparency and Accountability: Two Steps Forward, One Step Back. United States Institute of Peace (англ.). Архів оригіналу за 28 травня 2019. Процитовано 17 травня 2024.
  2. ↑ Olena Tregub Joined the Independent Defence Anti-Corruption Committee (NAKO) as its Secretary General. Transparency International Ukraine. 4 жовтня 2017. Процитовано 21 серпня 2024.
  3. ↑ Haring, Melinda (3 грудня 2018). Anti-Corruption Reformer Ready for Round Two. Atlantic Council (амер.). Процитовано 16 листопада 2024.
  4. ↑ Shuster/Kyiv, Simon (29 січня 2024). Inside Ukraine's Plan to Arm Itself. TIME (англ.). Процитовано 17 листопада 2024.
  5. ↑ Tregub, Olena (26 червня 2018). New Law on National Security - What does it change in Defence Sector?. Pravda. Процитовано 31 травня 2024.
  6. ↑ One step closer to reform of Ukroboronprom. NAKO.org.ua. 21 січня 2021. Процитовано 21 серпня 2024.
  7. ↑ Scheck, Justin (12 серпня 2023). Zelensky Called Him a Criminal. Now Ukraine Calls Him for Guns and Ammo. New York Times. Процитовано 17 травня 2024.
  8. ↑ E5P. e5p.eu. Процитовано 17 листопада 2024.
  9. ↑ Rinna, Anthony (26 вересня 2022). The Right Side of the Present: Ukrainian NGO Leader in Seoul Seeks South Korea's Help. SINO NK. Процитовано 17 травня 2024.
  10. ↑ Gyldén, Axel (9 квітня 2024). Olena Tregub : "En Russie, on apprend aux écoliers qu'il faudra un jour s'emparer de Paris et de Berlin". L'Express. Процитовано 18 травня 2024.
  11. ↑ Coles, Isabel (9 квітня 2024). Eggs, Ammo and Underwear: Inside Ukraine's New Push Against Military Graft. The Wall Street Journal. Процитовано 17 травня 2024.
  12. ↑ Basel Peace Forum: Countering Strategic Corruption. Basel Governance. 25 січня 2024.
  13. ↑ Macias, Amanda (10 квітня 2022). Desperate Ukraine tells U.S. 'bureaucracy' is no excuse for failing to provide critical weapons and ammunition. CNBC (англ.). Процитовано 16 липня 2024.
  14. ↑ Gillibrand, Blackburn, And Smith Meet With Ukrainian Civil Society Leaders. Kirsten Gillibrand | U.S. Senator for New York (амер.). 7 квітня 2022. Процитовано 16 липня 2024.
  15. ↑ Dickinson, Peter (22 жовтня 2024). Axis of Autocrats: North Korea’s escalating role in Russia’s Ukraine War. Atlantic Council (амер.). Процитовано 17 листопада 2024.
  16. ↑ Tregub, Olena (22 жовтня 2024). Western Components in Russian Missiles: How to Turn Enemy Weapons into Tin Cans?. UNITED24 Media (англ.). Процитовано 17 листопада 2024.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  17. ↑ Russia's Alpine Assets: Money Laundering and Sanctions Evasion in Switzerland. www.csce.gov (The Commission on Security and Cooperation in Europe). 11 липня 2023. Процитовано 31 травня 2024.
  18. ↑ Russia Found to Use North Korea Missiles With Western Parts. Bloomberg.com (англ.). 18 жовтня 2024. Процитовано 16 листопада 2024.
  19. ↑ Shuster, Simon (29 січня 2024). 'This Is the Way Out': Inside Ukraine's Plan to Arm Itself. Time Magazine. Процитовано 17 травня 2024.
  20. ↑ Tregub, Olena (8 лютого 2023). Western components have no place in Russia's arsenal. Financial Times. Процитовано 17 травня 2024.
  21. ↑ Olena Tregub. Atlantic Council. Процитовано 16 листопада 2024.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  22. ↑ CEU Alumni Impact Award Recipients. Alumni Relations Office (англ.). 6 червня 2016. Процитовано 17 листопада 2024.

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).