Олександр Гейштор
| Александр Ґейштор | |
|---|---|
| пол. Aleksander Gieysztor | |
 | |
| Псевдоніми | Borodzicz, Lissowski, Olicki, Walda  |
| Народився | 17 липня 1916[1][2] Москва, Російська імперія[2] |
| Помер | 9 лютого 1999[1][2] (82 роки) Варшава, Польща[2] |
| Поховання | Повонзківський цвинтар |
| Країна |  Польща |
| Національність | поляк |
| Діяльність | історик, викладач університету, медієвіст |
| Alma mater | Варшавський університет (1937)[3] Національна школа хартій |
| Галузь | медієвістика, спеціальні історичні дисципліни, історія[4] і Середньовіччя[4] |
| Заклад | Варшавський університет Королівський замок у Варшаві Pułtusk Academy of Humanitiesd |
| Відомі учні | Urszula Borkowskad Teresa Dunin-Wąsowiczd Hieronim Fokcińskid Sławomir Gawlasd Jan Glinkad Maria Koczerskad Stefan Krzysztof Kuczyńskid Tadeusz Lalikd Roman Michałowskid Кароль Модзелевський Анджей Поппе Анда Роттенбергd Irena Sułkowska-Kuraśd Józef Szymańskid Jan Tyszkiewiczd Tadeusz Wasilewskid Eugeniusz Wiśniowskid Aleksandra Witkowskad |
| Аспіранти, докторанти | Кароль Модзелевський |
| Членство | Польська академія наук[5] Історичне товариство у Львові Колегіум невидимий Варшавське наукове товариство Шведська королівська академія історії літератури і старожитностей Американська академія медієвістики[6] Свобода і Незалежність Рада Охорони Пам'яті Боротьби і Мучеництва Академія надписів та красного письменства (1999)[7] |
| Війна | Польська кампанія |
| Батько | Q124474565? |
| У шлюбі з | Irena Gieysztorowad |
| Діти | Andrzej Gieysztord |
| Нагороди |                 honorary doctor of the Adam Mickiewicz University in Poznańd (22 вересня 1989) Fellow of the Collegium Invisibiled почесний доктор Люблінського католицького університетуd Corresponding Fellow of the Medieval Academy of Americad (1968) doctor honoris causa from the University of Aix-Marseilled (1960) Почесний доктор Паризько-Сорбонського університетуd (14 лютого 1976) |
 Олександр Гейштор у Вікісховищі | |
Александр Ґейштор[8] (пол. Aleksander Gieysztor; 17 липня 1916, Москва — 9 лютого 1999, Варшава) — польський історик. Доктор історичних наук (1945), член-кореспондент (1972), академік Польської АН (1980), іноземний член НАН України (1991), Академії медієвістів Америки (Cambridge, Mass.); Бельгійської королівської АН літератури та мистецтв; Академії мистецтва і літератури в Парижі; Шведської королівської академії літератури, історії та античних наук (1982); почесний доктор низки університетів (університет Екс-Марсель в м. Екс-ан-Прованс, 1960; університет м. Бордо (обидва у Франції), 1961; Будапештський університет (Угорщина), 1975; Сорбонна (Париж), 1976; Московський університет (Москва), 1980; Оксфордський університет (Оксфорд, Велика Британія), 1984 та ін.).
Біографія
Батько майбутнього історика — Александр Гейштор походив зі шляхетського роду Гейшторів з Великого князівства Литовського, працював на залізниці. Спочатку на Лібаво-Роменській, а з 1895 по 1921 р. на Московсько-Казанській, де дослужився до посади віце-директора Фінансового відділу.[9]
Мати — Барбара, уроджена Попель — онука польського учасника Весни народів в Угорщині (1848), засланого до Сибіру, чий рід походив з дрібної уніатської шляхти.[9]
1921 сім'я Гейшторів переїхала до Польщі і з того часу мешкала у Варшаві. По закінченні гімназії (1933) Олександр Гейштор навчався у Варшавському університеті, який закінчив 1937 зі ступенем магістра історії. 1938—1939 продовжував навчання в Парижі.
Учасник німецько-польської війни 1939. У роки гітлерівської окупації Польщі перебував у таємному Варшавському університеті, готуючи докторську дисертацію «Ze studiów nad genezą wypraw krzyżowych. Encyklika Sergiusza IV, 1009—1012» (вийшла друком 1948).
Працював в Історичному інституті Варшавського університету спочатку як ад'юнкт, з 1946 — доцент, з 1949 — надзвичайний професор, 1960 — ординарний професор 1949—1952 — керівник відділу з питань вивчення походження Польської держави при Міністерстві культури ПНР. 1953 обраний віце-директором Інституту історії матеріальної культури Польської АН, 1955—1975 — директор Історичного інституту Варшавського університету. 1975—1980 — віце-президент, 1980—1985 — президент Міжнародного комітету історичних наук, 1980—1984, 1990—1992 — президент Польської АН, одночасно 1980—1991 — директор Королівського замку у Варшаві.
Творчий доробок Гейштора налічує понад тисячу наукових праць, у яких осмислено проблеми раннього західно-європейського середньовіччя, доби і постаті Карла Великого. Серед його студій — роботи з історії давніх слов'ян, реконструкції міфології слов'ян з погляду індоєвропейської міфології. Олександр Гейштор — засновник власної наукової школи, представниками якої є відомі польські історики: М.Дембінська, Т.Дунін-Вансович, С.Гавлас, М.Кочерська, С.-К.Кучинський, Т.Лалік, Р.Міхальовський, К.Модзалевський, А.Плачинська, С.Подвінська, А.Поппе, Т.Росляновський, Є.Суходольська та ін.
Помер у м. Варшава. У 1999 році «Przegląd Wschodni» (Польща) встановив премію ім. Гейштора за найкращу працю з історії.
Головні праці
- Історії Польщі (Historia Polski, 1947) — співавтор.
- З досліджень про генезу хрестових походів (Ze studiów nad genezą wypraw krzyżowych, 1948)
- Нарис допоміжних наук історії (Zarys nauk pomocniczych historii, 1948)
- Польща і Європа в середні віки (La Pologne et l'Europe au Moyen Age, 1962)
- Суспільство і культура в ранньому польському середньовіччі (Società e cultura nell'alto Medioevo Polacco, 1965)
- Польські міста в тисячолітті (Miasta polskie w tysiącleciu, 1965)
- Нарис історії латинського письма (Zarys dziejów pisma łacińskiego,1972)
- Королівський замок у Варшаві (Zamek Królewski w Warszawie, 1973)
- Слов'янська міфологія (Mitologia Słowian, 1982; повне критичне видання в 2006), тричі перевидавалась українською.
- Історія Мазовії до 1526 року (Dzieje Mazowsza do 1526 roku, 1994) — науковий редактор, разом з Генриком Самсоновичем.
Переклади українською
- Александр Ґейштор. Слов'янська міфологія, пер. з польськ. Сергія Гіріка. Київ-Запоріжжя: ТОВ «Видавництво „Кліо“, ФОП Рябцев В. В.», 2024. 416 с.: іл. ISBN 978‐617‐7755‐86‐8.[10]
Примітки
- ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б в г Deutsche Nationalbibliothek Record #120865653 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ Nauka Polska
- ↑ а б Чеська національна авторитетна база даних
- ↑ http://czlonkowie.pan.pl/czlonkowie/sites/WynikiWyszukiwania.html?s=GIEYSZTOR,%20Aleksander%20
- ↑ https://www.medievalacademy.org/page/CompleteCorrFellow
- ↑ https://aibl.fr/academiciens-depuis-1663/
- ↑ «Велика українська енциклопедія» Ґейштор, Александр. Тематичний реєстр гасел з напряму «Історичні науки» (Історія України. Всесвітня історія) [Архівовано 29 березня 2018 у Wayback Machine.] 2017
- ↑ а б Grala, Hieronim. „Nasz dorogoj Aleksandr Sanycz“. Aleksander Gieysztor i „przyjaciele Moskale“. In: Aleksander Gieysztor. Człowiek i dzieło. Red. M. Koczerska, P. Węcowski. Warszawa: WUW, 2016, pp. 31-50. Процитовано 4 листопада 2024.
- ↑ Слов’янська міфологія (оновлене видання) /Александр Гейштор/ » Р.В.В - Антикварна книга (укр.). Процитовано 11 червня 2024.
Джерела та література
- Сидоренко О. Ф. Гейштор Олександр [Архівовано 9 серпня 2020 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — С. 67. — ISBN 966-00-0405-2.
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).