Шелаєв Олег Миколайович

Олег Шелаєв
Особисті дані
Повне ім'я	Олег Миколайович Шелаєв
Народження	5 листопада 1976 (50 років)
	Луганськ, Українська РСР, СРСР, УРСР
Зріст	181 см
Вага	74 кг
Прізвисько	Шила
Громадянство	Україна
Позиція	опорний півзахисник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г) 1993—1996 «Зоря-МАЛС» 68 (1) 1996—2000 «Шахтар» 36 (3) 1996—2000 →  «Шахтар-2» 43 (6) 1999 →  «Дніпро» 12 (2) 1999—2000 →  «Металург» (Д) 13 (3) 2000—2008 «Дніпро» 197 (25) 2001—2003 →  «Дніпро-2» 9 (3) 2001—2002 →  «Дніпро-3» 2 (1) 2009 →  «Кривбас» 8 (0) 2009—2014 «Металіст» 78 (1) 2021—2022 «Вовчанськ» 2 (0)
Національна збірна
Роки Збірна І (г) 2004–2007 Україна 36 (1)
Звання, нагороди
Нагороди
* Ігри та голи за професіональні клуби враховуються лише в національному чемпіонаті. Інформацію оновлено 1 січня 2023.
Олег Шелаєв у Вікісховищі

Оле́г Микола́йович Шела́єв (5 листопада 1976, Луганськ, Українська РСР, СРСР) — український футболіст, що виступав на позиції півзахисника, спортивний директор та тренер.

Виступав за Національну збірну України. Провів 412 матчів в чемпіонаті української Вищої ліги та Прем'єр-ліги, входить в «клуб Олександра Чижевського». Тривалий час був рекордсменом за кількістю проведених матчів у вищому дивізіоні чемпіонату України.

Вихованець СДЮШОР «Зоря». Певний час вчився в Харківському інституті фізкультури і був у складі одної з резервних команд «Металіста», яка виступала у чемпіонаті Харківської області. Але протягом 2 місяців гравця так і не випускали на поле і Шелаєв прийняв запрошення команди вищої ліги — луганської «Зорі». В кінці листопада 1993 року півзахисник зіграв першу гру за «Зорю». Цього сезону він провів лише 8 матчів, але протягом наступних 2 років став футболістом головного складу. Згодом московський концерн «МАЛС» припинив фінансувати команду й луганчани покинули «вишку» у сезоні 1995/96, зайнявши останнє місце.

Шелаєв перейшов до «Шахтаря», разом з яким здобув Кубок України 1997. В Донецьку опорний півзахисник не зумів стати одним з основних і клуб віддав його в оренду — спочатку до «Дніпра» (що в сезоні 1998/99 боровся за те, щоб залишитися у вищій лізі), згодом — до «Металурга» (Донецьк), який тоді очолював Семен Альтман.

Після закінчення оренди Шелаєва запросили грати до Дніпропетровська. Євген Кучеревський зібрав колектив, який боровся за бронзові медалі чемпіонату України й грав у єврокубках. Певний час Кучеревському допомагав Вадим Тищенко — колишній футболіст «Дніпра», який грав на місці опорного півзахисника. Шелаєву, як він сам визнає, дуже допомогли підказки та досвід Тищенка. Олега Шелаєва почали запрошувати до національної збірної України, разом з якою він зіграв на ЧС 2006.

У вищій лізі дебютував 20 листопада 1993 р. («Зоря» — «Нива» В — 0:1).

Перший матч за збірну України зіграв 28 квітня 2004 (Україна — Словаччина — 1:1)

За досягнення високих спортивних результатів на чемпіонаті світу 2006 в Німеччині нагороджений орденом «За мужність» III ступеня.

2009 року підписав дворічний контракт з харківським «Металістом» у складі якого двічі ставав бронзовим призером чемпіонату. 2011 року контракт було подовжено ще на один рік. Влітку 2014 року завершив кар'єру футболіста.

В січні 2015 року був призначений спортивним директором Академії "Дніпра"^[1].

• Кубок України: 1997.
• Бронзові нагороди Прем'єр Ліги України: 2010, 2011.
• 3 вересня 2012 року зіграв свій 402 матч у чемпіонаті української Вищої ліги та Прем'єр-ліги, ставши першим в Україні з таким показником^[2].

• Найцікавішими шкільними предметами вважав біологію та астрономію.
• Кумир дитинства — голландський футболіст Рууд Гулліт. Через це навіть у фіналі Євро-1988 Олег Шелаєв уболівав за Голландію, а не за СРСР.
• Улюблена музика — пісні Юрія Шевчука («ДДТ»).
• У дитинстві вболівав за 3 команди: «Спартак» (Москва), «Дніпро» (Дніпропетровськ) та «Чорноморець» (Одеса). «Спартак» полюбив за колір форми, «Дніпро» за прекрасне покоління 1980-х, а одеситів за їхнього пенальтиста Володимира Плоскіну, який забивав усі пенальті.
• Син Олега Шелаєва — Данило Шелаєв був гравцем ФК «Дніпро»^[3].

• Статистика виступів в Україні на офіційному сайті УАФ
• Візитка на офіційному сайті Української Прем'єр-ліги (архівна версія)
• Інформація про гравця на офіційному сайті «Металіста»
• Статистика матчів за збірну на www.ukrainiansoccer.com^{[недоступне посилання з серпня 2019]}(англ.)
• Статистика виступів гравця на сайті allplayers.in.ua

• Часопис «Футбол» — 2007. — № 01 (483), 4 січня
• Стаття «Олег Шелаев: Открытый капитан» на www.terrikon.dn.ua [Архівовано 25 січня 2007 у Wayback Machine.](рос.)
• Інформація: «501 матч Олега Шелаєва» [Архівовано 11 січня 2011 у Wayback Machine.](рос.)