Педан Олег Ігорович

Педан Олег Ігорович
Дата народження	2 лютого 1960
Місце народження	Дніпропетровськ, УРСР, СРСР
Дата смерті	2 лютого 2020 (60 років)
Місце смерті	Київ, Україна
Громадянство	СРСР→ Україна
Alma mater	Біологічний факультет Київського університету (1988)
Професія	ляльковий майстер, художник-аніматор, режисер-аніматор, сценарист
IMDb	ID 1272730

Педан Олег Ігорович (2 лютого 1960, Дніпропетровськ, УРСР, СРСР — 2 лютого 2020, Київ, Україна^[1][2]) — український ляльковий майстер, художник-аніматор, режисер-аніматор, сценарист. Лауреат міжнародних фестивалів. Член Української кіноакадемії.

Олег Педан Ігорович народився у Дніпропетровському 2 лютого 1960 року.

У 1988 році закінчив Державний Університет ім. Т. Г. Шевченка, біологічний факультет.

З 1992 року працював на Українській кіностудії анімаційних фільмів.

Був автором призів Міжнародного кінофестивалю анімаційних фільмів «Крок».
Входив до складу журі фестивалю «Крок-2015»^[3] та XXIII МКФ «Крок-2016»^[4].

У 2017 році з фільмом «Лахмітко» (2016, режисер) брав участь в конкурсній програмі XXIV Міжнародного фестивалю анімаційного кіно «Крок».

У 2019 році з фільмом «Цирк на дроті» (2019) брав участь у Національній конкурсній програмі XXVI Міжнародного фестивалю анімаційних фільмів «КРОК–2019: у рідній гавані»^[5].

Олег Педан пішов з життя після тяжкої хвороби у свій день народження — 2 лютого 2020 року йому виповнилося 60 років.

(неповна)

• «Як козаки інопланетян зустрічали» (1987, монтаж)

• «Їжачок і дівчинка» (1988, монтаж)
• «Правда великим планом» (1988, монтаж)
• «Три Паньки хазяйнують» (1990, монтажер)
• «Енеїда» (1991, монтаж)
• «Крокодил» (1991, монтаж)
• «Ми — чоловіки!» (1992, монтаж)
• «Бобе Майсес» (1993, монтаж)
• «Грицеві писанки» (1995, художник у співавт.)
• «Тополя» (1996, художник у співавт.)
• «Покрово-Покрівонько...» (1997, художник у співавт.)
• «Літачок Ліп» (2000, художник-аніматор у співавт.)
• «Йшов трамвай дев'ятий номер» (2002, аніматор)
• «Коп і Штик. Завзяті кроти» (2006, у титрах О. Пєдан, художник-аніматор у співавт.) та інші.

• «Залізний вовк» (1999, режисер у співавт. з Н. Марченковою; художник у співавт.)
• «Світла особистість» (2001, автор сценарію, режисер)
• «Нікого немає вдома» (2003, автор сценарію, режисер, аніматор)
• «Ключ» (2004, автор сценарію, режисер, аніматор)
• «Будиночок для равлика» (2005, автор сценарію, режисер, аніматор)
• «Найменший» (2006, автор сценарію, режисер, аніматор)
• «Двісті перша» (2013, режисер)
• «Атракціон» (2015, автор сценарію, режисер)
• «Лахмітко» (2016, режисер)
• «Цирк на дроті» (2019, автор сценарію, режисер)^[6]

• 1999 — Міжнародний фестиваль анімаційних фільмів «Крок»: Приз за найкращий фільм в категорії «Фільми для дітей» (мультфільм «Залізний вовк» (1999)^[7]
• Мультфільм «Світла особистість» (2001):
  • «Молодість», 2001 — Приз Міжнародної федерації кіноклубів (FICC)
  • «Золотий витязь» — Бронзовий витязь
  • «Анімайовка», 2002 — Приз за найкращий експериментальний фільм^[8]
• 2019 — Міжнародний фестиваль анімації для дітей «Золота рибка»: Спеціальні дипломи журі — «За найкращий ляльковий фільм» (мультфільм «Равлики»)^[9]
• 2017 — Український кінофестиваль україномовного кіно «Відкрита ніч»: Дубль 20 (2017) — Диплом у номінації анімація (мультфільм «Лахмітко» (2016)

Номінації:

• 2016 — Мультфільм «Лахмітко» (2016): номінація на Премію НСКУ за найкращий анімаційний фільм
• 2017 — Мультфільм «Лахмітко» (2016): номінація на Премію «Золота дзиґа» за найкращий анімаційний фільм

• Олег Педан на сайті animator.ru