Оксид хрому(II)

Оксид хрому(II)
Систематична назва	Хром(II) оксид
Інші назви	хром монооксид
Ідентифікатори
Номер CAS	12018-00-7
SMILES	O=[Cr][1]
InChI	InChI=1S/Cr.O
Властивості
Молекулярна формула	CrO
Молярна маса	67,996 г/моль
Зовнішній вигляд	чорний порошок або червоно-коричневі кристали
Якщо не зазначено інше, дані наведено для речовин у стандартному стані (за 25 °C, 100 кПа)
Інструкція з використання шаблону
Примітки картки

Хром(II) окси́д, окси́д хро́му(II) — неорганічна сполука, оксид складу CrO. Отриманий різнимим способами, оксид може бути чорним порошком або червоними кристалами. Проявляє осно́вні властивості.

Оксид хрому у вигляді чорного порошку синтезують окисненням амальгами хрому (CrHg чи CrHg₃) киснем повітря або нітратною кислотою:

${\displaystyle \mathrm {2CrHg+O_{2}{\xrightarrow {}}CrO_{2}+2Hg} }$

${\displaystyle \mathrm {2CrHg_{3}+O_{2}{\xrightarrow {}}CrO_{2}+6Hg} }$

Також застосовується метод відновлення хром(III) оксиду воднем у розплаві фториду натрію (без доступу кисню — в атмосфері водню та азоту, у співвідношенні 2:1). Таким способом утворюються пластинчаті, гексагональні кристали із червоним або червоно-коричневим забарвленням:

${\displaystyle \mathrm {Cr_{2}O_{3}+H_{2}{\xrightarrow {}}2CrO+H_{2}O} }$

На повітрі, при температурі понад 100 °C, CrO окиснюється до Cr₂O₃:

${\displaystyle \mathrm {4CrO+O_{2}{\xrightarrow {>100^{o}C}}2Cr_{2}O_{3}} }$

Оксид хрому(II) проявляє осно́вні властивості. Він погано розчиняється у сульфатній та нітратній кислотах, а з хлоридною кислотою взаємодіє із утворенням хлоридів CrCl₂ або CrCl₃:

${\displaystyle \mathrm {CrO+2HCl{\xrightarrow {}}CrCl_{2}+H_{2}O} }$

${\displaystyle \mathrm {2CrO+6HCl{\xrightarrow {}}2CrCl_{3}+2H_{2}O+H_{2}} }$

При температурі 1000 °C оксид відновлюється воднем до металевого хрому:

${\displaystyle \mathrm {CrO+H_{2}{\xrightarrow {1000^{o}C}}Cr+H_{2}O} }$

• Амальгами

• Chromium compounds // Kirk-Othmer Encyclopedia of Chemical Technology. — 4th. — New York : John Wiley & Sons, 2004. — Vol. 6. — P. 134. — ISBN 978-0-471-48517-9. — DOI:10.1002/0471238961.0308181516010705.a01.pub2. (англ.)
• Рипан Р., Четяну И. Неорганическая химия: Химия металлов / В. И. Спицын. — М. : «Мир», 1972. — Т. 2. — 871 с. (рос.)

Це незавершена стаття про неорганічну сполуку. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

1. ↑ Chromium oxide (CrO)