YaChudo

Оксид свинцю(II)

Переглядів: 0. Оновлено 06.11.2026.

Оксид свинцю(II)
Назва за IUPAC Плюмбум(ІІ) оксид
Інші назви Моноксид свинцю
Глет
Масикот
Оксид свинцю
Галеніт
Ідентифікатори
Номер CAS 1317-36-8
PubChem 14827
Номер EINECS 215-267-0 Редагувати інформацію у Вікіданих
KEGG C17379
ChEBI 81045
RTECS OG1750000
SMILES O=[Pb]
InChI InChI=1S/O.Pb Редагувати інформацію у Вікіданих
Властивості
Молекулярна формула PbO
Молярна маса 223.20 г/моль
Зовнішній вигляд червоний або жовтий порошок
Густина 9.53 г/см3
Тпл 888 °C
Розчинність (вода) α-PbO: 0.0504 г/л (25 °C)
β-PbO: 0.1065 г/л (25 °C)[1]
Розчинність нерозчинний у розведеному лузі, етанолі
розчиняється в концентрованих лугах
розчинний у HCl, хлориді амонію
Структура
Кристалічна структура Тетрагональна сингонія, tP4
P4/nmm, №129
Небезпеки
УГС піктограми The exclamation-mark pictogram in the Globally Harmonized System of Classification and Labelling of Chemicals (GHS)The Health hazard pictogram in the Globally Harmonized System of Classification and Labelling of Chemicals (GHS)The pollution pictogram in the Globally Harmonized System of Classification and Labelling of Chemicals (GHS)
УГС формулювання небезпек 302, 332, 351, 360Df, 362, 373, 410
УГС запобіжних заходів 201, 202, 260, 261, 263, 264, 270, 271, 273, 281, 301+312, 304+312, 304+340, 308+313, 312, 314, 330, 391, 405, 501
NFPA 704
0
3
0
Температура спалаху Негорючий
Пов'язані речовини
Інші аніони Сульфід свинцю (ІІ)
Селенід свинцю
Телурид свинцю
Інші катіони Монооксид вуглецю
Монооксид кремнію
Монооксид германію
Оксид олова (ІІ)
Якщо не зазначено інше, дані наведено для речовин у стандартному стані (за 25 °C, 100 кПа)
Інструкція з використання шаблону
Примітки картки

Оксид свинцю(II), монооксид свинцю (вохра свинцева) - неорганічна сполука з молекулярною формулою PbO. PbO зустрічається у двох поліморфних формах: глет з тетрагональною кристалічною структурою та масикот з орторомбічною кристалічною структурою. Це амфотерний оксид.

Типи

Оксид свинцю існує двох типів:

  • Червоний тетрагональний (α-PbO), отриманий при температурах нижче 486 °C
  • Жовтий орторомбічний (β-PbO), отриманий при температурі вище 486 °C

За нормальних умов жовта модифікація на світлі повільно перетворюється на червону. При неяскравому освітлені масикот метастабілен. Шляхом контрольованого нагрівання та охолодження оксид свинцю можна перевести з масикоту в глот і назад. Ця реакція багаторазово оборотна.

Структура

За допомогою рентгеноструктурного аналізу встановлено, що обидва типи оксиду свинцю тетрагональний та орторомбічний, мають пірамідальний чотирикоординатний свинцевий центр. У тетрагональній формі чотири зв’язки свинець–кисень мають однакову довжину, але в ромбічній формі два коротші та два довші зв'язки. Пірамідальна природа вказує на наявність стереохімічно активної неподіленої пари електронів. Коли PbO має в структурі тетрагональні ґратки вона носить назву глет, якщо PbO має орторомбічну гратчасту структуру, вона називається масикот. PbO може переходити з масикоту на глен або навпаки шляхом контрольованого нагрівання та охолодження.[2] Тетрагональна форма зазвичай має червоний або помаранчевий колір, а орторомбічна жовтий або помаранчевий, але колір не є дуже надійним показником структури.[3] Тетрагональна та ромбічна форми PbO зустрічаються в природі як рідкісні мінерали.

Кристалічна структура у формі глету[4][5]
Pb координати квадратно-пірамідальні
Pb координати квадратно-пірамідальні 
O координати викривлені-тетраедрично
O координати викривлені-тетраедрично 
Елементарна комірка
Елементарна комірка 
3×3×3 елементарних комірок
3×3×3 елементарних комірок 
Вздовж осі a
Вздовж осі a 
Вздовж осі c
Вздовж осі c 

Отримання

  • PbO можна отримати шляхом нагрівання металевого свинцю на повітрі приблизно до 600 °C.
𝟤𝖯𝖻+𝖮𝟤 →600oC 𝟤𝖯𝖻𝖮

Ця реакція є основою купеляції, побічним продуктом якої є оксид свинцю(II).

При цій температурі він також є кінцевим продуктом розкладання інших оксидів свинцю на повітрі:

PbOA2→293 °CPbA12OA19→351 °CPbA12OA17→375 °CPbA3OA4→605 °CPbO
  • Нагрівання гідроксиду свинцю:
𝖯𝖻(𝖮𝖧)𝟤 →100−145oC 𝖯𝖻𝖮+𝖧𝟤𝖮
  • Нагрівання карбонату свинцю:
𝖯𝖻𝖢𝖮𝟥 →315oC 𝖯𝖻𝖮+𝖢𝖮𝟤
  • Розкладання нітрату свинцю:
𝟤𝖯𝖻(𝖭𝖮𝟥)𝟤 →200−470oC 𝟤𝖯𝖻𝖮+𝟦𝖭𝖮𝟤+𝖮𝟤
  • Розкладання діоксиду свинцю:
𝟤𝖯𝖻𝖮𝟤 →600oC 𝟤𝖯𝖻𝖮+𝖮𝟤
  • Окислення сульфіду свинцю:
𝟤𝖯𝖻𝖲+𝟥𝖮𝟤 →1200oC 𝟤𝖯𝖻𝖮+𝟤𝖲𝖮𝟤
  • Самопоширювальна (в режимі горіння) обмінна взаємодія між деякими солями свинцю та пероксидами лужних металів, наприклад, з сульфатом свинцю[6]
𝟤𝖯𝖻𝖲𝖮𝟦+𝟤𝖭𝖺𝟤𝖮𝟤 →260oC 𝟤𝖯𝖻𝖮+𝟤𝖭𝖺𝟤𝖲𝖮𝟦+𝖮𝟤

Фізичні властивості

Оксид свинцю(II) утворює кристали двох модифікацій:

Діамагнітний, має напівпровідникові властивості, тип провідності залежить від складу.

Хімічні властивості

  • Виявляє амфотерні властивості, реагує з кислотами:
𝖯𝖻𝖮+𝟤𝖧𝖢𝗅 → 𝖯𝖻𝖢𝗅𝟤+𝖧𝟤𝖮

та лугами:

𝖯𝖻𝖮+𝟤𝖭𝖺𝖮𝖧 →400oC 𝖭𝖺𝟤𝖯𝖻𝖮𝟤+𝖧𝟤𝖮
  • У вологому стані поглинає вуглекислоту з утворенням основної солі:
𝟤𝖯𝖻𝖮+𝖢𝖮𝟤+𝖧𝟤𝖮 → 𝖯𝖻𝟤(𝖮𝖧)𝟤𝖢𝖮𝟥
𝟨𝖯𝖻𝖮+𝖮𝟤 →445−480oC 𝟤𝖯𝖻𝟥𝖮𝟦
𝖯𝖻𝖮+𝖡𝗋𝟤+𝖧𝟤𝖮 → 𝖯𝖻𝖮𝟤+𝟤𝖧𝖡𝗋
𝖯𝖻𝖮+𝖧𝟤 →200−350oC 𝖯𝖻+𝖧𝟤𝖮
𝖯𝖻𝖮+𝖢𝖮 →300−400oC 𝖯𝖻+𝖢𝖮𝟤
𝟥𝖯𝖻𝖮+𝟤𝖠𝗅 →T 𝟥𝖯𝖻+𝖠𝗅𝟤𝖮𝟥

Примітки

  1. ↑ Dorothy Greninger; Valerie Kollonitsch; Charles Howard Kline (1977). Lead Chemicals. International Lead Zinc Research Organization. с. 52.
  2. ↑ A simple example is given in Anil Kumar De (2007). §9.2.6 Lead (Pb): Lead Monoxide PbO. A Textbook Of Inorganic Chemistry. New Age International. с. 383. ISBN 978-81-224-1384-7. A more complex example is in Turova, N.Y. (2002). §9.4 Germanium, tin, lead alkoxides. The Chemistry of Metal Alkoxides. Springer. с. 115. ISBN 978-0-7923-7521-0.
  3. ↑ Rowe, David John (1983). Lead Manufacturing in Britain: A History. Croom Helm. с. 16. ISBN 978-0-7099-2250-6.
  4. ↑ Pirovano, Caroline; Islam, M. Saiful; Vannier, Rose-Noëlle; Nowogrocki, Guy; Mairesse, Gaëtan (2001). Modelling the crystal structures of Aurivillius phases. Solid State Ion. 140 (1—2): 115—123. doi:10.1016/S0167-2738(01)00699-3.
  5. ↑ ICSD Entry: 94333. Cambridge Structural Database: Access Structures. Cambridge Crystallographic Data Centre. Процитовано 1 червня 2021.
  6. ↑ Гороховский А.Н., Каменев В.И. Особенности и аналогии экзотермического взаимодействия 𝖭𝖺𝟤𝖮𝟤 c 𝖯𝖻𝖷𝟥−𝗓𝗓(𝖷𝗓=𝖥−,𝖢𝗅−,𝖡𝗋−,𝖨−,𝖲𝖮𝟦𝟤−) // Укр. хим. журн .- 2003.-Т69, №12. - С.17.

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).