Оксид натрію

Оксид натрію
кристалічна ґратка Na2O
Назва за IUPAC	Натрій оксид
Ідентифікатори
Номер CAS	1313-59-3
Номер EINECS	215-208-9
SMILES	[O-2].[Na+].[Na+][1]
InChI	InChI=1S/2Na.O/q2*+1;-2
Властивості
Молекулярна формула	Na2O
Молярна маса	61,979 г/моль
Зовнішній вигляд	білі кристали
Густина	2,27 г/см3[2]
Тпл	1132 °C (розкладається)[2]
Розчинність (вода)	реагує
Термохімія
Ст. ентальпія утворення ΔfHo 298	-414,2 кДж/моль·К
Ст. ентропія So 298	75,1 Дж/моль·К
Теплоємність, co p	69,1 Дж/моль·К
Пов'язані речовини
Інші аніони	гідроксид натрію
Якщо не зазначено інше, дані наведено для речовин у стандартному стані (за 25 °C, 100 кПа)
Інструкція з використання шаблону
Примітки картки

Окси́д на́трію — неорганічна бінарна сполука складу Na₂O. Являє собою білі або безбарвні кристали, термічно стійка сполука. Проявляє сильні осно́вні властивості. Застосовується у виробництві гідроксиду натрію.

Оксид натрію зустрічається у мінералах, в основному, у вигляді домішок. Його масова частка є значною, зокрема, у природних карбонатах нагколіті, гейлюситі.

Оксид натрію являє собою білі або безбарвні кристали. Є термічно стійким і тугоплавким, розкладається за температури 1132 °C без плавлення.

Оксид натрію легко взаємодіє з водою та кислотами:

${\displaystyle \mathrm{N}{\mathrm{a}}_{\mathrm{2}}\mathrm{O}\mathrm{+}{\mathrm{H}}_{\mathrm{2}}\mathrm{O}\mathrm{\to }\mathrm{2}\mathrm{N}\mathrm{a}\mathrm{O}\mathrm{H}}$

${\displaystyle \mathrm{N}{\mathrm{a}}_{\mathrm{2}}\mathrm{O}\mathrm{+}\mathrm{2}\mathrm{H}\mathrm{C}\mathrm{l}\mathrm{\to }\mathrm{2}\mathrm{N}\mathrm{a}\mathrm{C}\mathrm{l}\mathrm{+}{\mathrm{H}}_{\mathrm{2}}\mathrm{O}}$

Проявляє осно́вні властивості, реагуючи з кислотними та амфотерними оксидами:

${\displaystyle \mathrm{N}{\mathrm{a}}_{\mathrm{2}}\mathrm{O}\mathrm{+}\mathrm{C}{\mathrm{O}}_{\mathrm{2}}\stackrel{450-550^{o}C}{\to }\mathrm{N}{\mathrm{a}}_{\mathrm{2}}\mathrm{C}{\mathrm{O}}_{\mathrm{3}}}$

${\displaystyle \mathrm{N}{\mathrm{a}}_{\mathrm{2}}\mathrm{O}\mathrm{+}\mathrm{N}{\mathrm{O}}_{\mathrm{2}}\mathrm{+}\mathrm{N}\mathrm{O}\stackrel{250^{o}C}{\to }\mathrm{2}\mathrm{N}\mathrm{a}\mathrm{N}{\mathrm{O}}_{\mathrm{2}}}$

${\displaystyle \mathrm{N}{\mathrm{a}}_{\mathrm{2}}\mathrm{O}\mathrm{+}\mathrm{A}{\mathrm{l}}_{\mathrm{2}}{\mathrm{O}}_{\mathrm{3}}\stackrel{1200^{o}C}{\to }\mathrm{2}\mathrm{N}\mathrm{a}\mathrm{A}\mathrm{l}{\mathrm{O}}_{\mathrm{2}}}$

Окрім кисню, взаємодіє також з деякими іншими неметалами:

${\displaystyle \mathrm{2}\mathrm{N}{\mathrm{a}}_{\mathrm{2}}\mathrm{O}\mathrm{+}{\mathrm{O}}_{\mathrm{2}}\stackrel{250-350^{o}C,[p]}{\to }\mathrm{2}\mathrm{N}{\mathrm{a}}_{\mathrm{2}}{\mathrm{O}}_{\mathrm{2}}}$

${\displaystyle \mathrm{4}\mathrm{N}{\mathrm{a}}_{\mathrm{2}}\mathrm{O}\mathrm{+}\mathrm{4}\mathrm{S}\stackrel{t}{\to }\mathrm{3}\mathrm{N}{\mathrm{a}}_{\mathrm{2}}\mathrm{S}\mathrm{+}\mathrm{N}{\mathrm{a}}_{\mathrm{2}}\mathrm{S}{\mathrm{O}}_{\mathrm{4}}}$

Реагує з рідким амоніаком:

${\displaystyle \mathrm{N}{\mathrm{a}}_{\mathrm{2}}\mathrm{O}\mathrm{+}\mathrm{N}{\mathrm{H}}_{\mathrm{3}}\stackrel{-50^{o}C}{\to }\mathrm{N}\mathrm{a}\mathrm{N}{\mathrm{H}}_{\mathrm{2}}\mathrm{+}\mathrm{N}\mathrm{a}\mathrm{O}\mathrm{H}}$

Оксид натрію не можна отримати його взаємодією з киснем — в цьому випадку утворюється пероксид натрію. Необхідний результат досягається при подальшій взаємодії пероксиду з натрієм в атмосфері інертних газів:

${\displaystyle \mathrm{2}\mathrm{N}\mathrm{a}\mathrm{+}{\mathrm{O}}_{\mathrm{2}}\stackrel{250-400^{o}C}{\to }\mathrm{N}{\mathrm{a}}_{\mathrm{2}}{\mathrm{O}}_{\mathrm{2}}}$

${\displaystyle \mathrm{N}{\mathrm{a}}_{\mathrm{2}}{\mathrm{O}}_{\mathrm{2}}\mathrm{+}\mathrm{2}\mathrm{N}\mathrm{a}\stackrel{130-200^{o}C,Ar}{\to }\mathrm{2}\mathrm{N}{\mathrm{a}}_{\mathrm{2}}\mathrm{O}}$

Також оксид можна синтезувати з гідроксиду натрію та з його солей: азиду, нітриту, нітрату:

${\displaystyle \mathrm{2}\mathrm{N}\mathrm{a}\mathrm{O}\mathrm{H}\mathrm{+}\mathrm{2}\mathrm{N}\mathrm{a}\stackrel{600^{o}C}{\to }\mathrm{2}\mathrm{N}{\mathrm{a}}_{\mathrm{2}}\mathrm{O}\mathrm{+}{\mathrm{H}}_{\mathrm{2}}}$

${\displaystyle \mathrm{5}\mathrm{N}\mathrm{a}{\mathrm{N}}_{\mathrm{3}}\mathrm{+}\mathrm{N}\mathrm{a}\mathrm{N}{\mathrm{O}}_{\mathrm{3}}\stackrel{350-400^{o}C,vacuum}{\to }\mathrm{3}\mathrm{N}{\mathrm{a}}_{\mathrm{2}}\mathrm{O}\mathrm{+}\mathrm{8}{\mathrm{N}}_{\mathrm{2}}}$

${\displaystyle \mathrm{6}\mathrm{N}\mathrm{a}\mathrm{+}\mathrm{2}\mathrm{N}\mathrm{a}\mathrm{N}{\mathrm{O}}_{\mathrm{2}}\stackrel{350-400^{o}C}{\to }\mathrm{4}\mathrm{N}{\mathrm{a}}_{\mathrm{2}}\mathrm{O}\mathrm{+}{\mathrm{N}}_{\mathrm{2}}}$

Або отримати з пероксиду із використанням сторонніх відновників:

${\displaystyle \mathrm{N}{\mathrm{a}}_{\mathrm{2}}{\mathrm{O}}_{\mathrm{2}}\mathrm{+}\mathrm{C}\mathrm{\to }\mathrm{N}{\mathrm{a}}_{\mathrm{2}}\mathrm{O}\mathrm{+}\mathrm{C}\mathrm{O}}$

${\displaystyle \mathrm{N}{\mathrm{a}}_{\mathrm{2}}{\mathrm{O}}_{\mathrm{2}}\mathrm{+}\mathrm{2}\mathrm{A}\mathrm{g}\mathrm{\to }\mathrm{N}{\mathrm{a}}_{\mathrm{2}}\mathrm{O}\mathrm{+}\mathrm{A}{\mathrm{g}}_{\mathrm{2}}\mathrm{O}}$

Оксид натрію використовується у синтезі гідроксиду натрію.

• Гідрид натрію
• Пероксид натрію

• CRC Handbook of Chemistry and Physics / D. R. Lide. — 86th. — Boca Raton (FL) : CRC Press, 2005. — 2656 p. — ISBN 0-8493-0486-5. (англ.)
• Рипан Р., Четяну И. Неорганическая химия: Химия металлов / В. И. Спицын. — М. : «Мир», 1971. — Т. 1. — 561 с. (рос.)
• Лидин Р. А., Молочко В. А., Андреева Л. Л. Химические свойства неорганических веществ / Р. А. Лидин. — 3-е. — М. : Химия, 2000. — 480 с. — ISBN 5-7245-1163-0. (рос.)