YaChudo

Оксид гафнію

Переглядів: 0. Оновлено 09.11.2026.

Оксид гафнію
Зображення
Молекулярна модель Редагувати інформацію у Вікіданих
Хімічна формулаHfO₂[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Канонічна формула SMILESO=[Hf]=O[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Маса3,5E−25 кг[1] Редагувати інформацію у Вікіданих

Оксид гафнію(IV) — бінарна неорганічна сполука металу гафнію та кисню з формулою HfO2, безбарвні кристали або білий порошок, нерозчинний у воді, з розчинів солей виділяється у вигляді кристалогідрату.

Отримання

Спалювання металевого гафнію у кисні:

Hf+OA2→700 AoA22oCHfOA2.

Дією перегрітої пари на металічний гафній:

Hf+2HA2O→300 AoA22oCHfOA2+2HA2.

Розкладанням при нагріванні дигідроксид-оксиду гафнію:

HfO(OH)A2→600−1000 AoA22oCHfOA2+HA2O.

Окисненням киснем хлориду гафнію(IV):

HfClA4+OA2→500 AoA22oCHfOA2+2ClA2.

Розкладанням при нагріванні оксид-дихлориду гафнію:

2HfOClA2→300 AoA22oCHfOA2+HfClA4.

Розкладанням перегрітою па́рою оксид-дихлориду гафнію:

HfOClA2+HA2O→300 AoA22oCHfOA2+2HCl.

Піролізом оксалату, сульфату та інших солей гафнію:

Hf(CA2OA4)A2→THfOA2+2COA2+2CO,
Hf(SOA4)A2→THfOA2+2SOA3.

Фізичні властивості

Оксид гафнію (IV) являє собою безбарвні кристали, в дрібнодисперсному стані — білий порошок, що кристалізується в декількох кристалічних модифікаціях:

Не розчиняється у воді, р ПР = 63,94.

Діоксид гафнію є малопридатним матеріалом для промислового виробництва через присутність в ньому кисню, незначні домішки якого негативно впливають на механічні якості металу – метал стає дуже крихким, погано піддається обробці.

Застосування

Гафній використовується в оптичних покриттях і як діелектрик з високою діелектричною проникністю в конденсаторах DRAM і в передових пристроях метал-оксид-напівпровідник.[2] Оксиди на основі гафнію були представлені Intel у 2007 році як заміна оксиду кремнію в ізоляторі затвора в польових транзисторах.[3] Перевагою для транзисторів є його висока діелектрична проникність: діелектрична проникність HfO2 в 4-6 разів вища, ніж у SiO2.[4] Діелектрична проникність та інші властивості залежать від способу осадження, складу та мікроструктури матеріалу.

Оксид гафнію (а також легований і дефіцитний оксид гафнію) привертає додатковий інтерес як можливий кандидат для пам’яті з резистивним перемиканням[5] і CMOS-сумісних сегнетоелектричних польових транзисторів (пам’ять FeFET) і мікросхем пам’яті.[6][7][8][9]

Через свою дуже високу температуру плавлення гафній також використовується як вогнетривкий матеріал в ізоляції таких пристроїв, як термопари, де він може працювати при температурах до 2500 °C.[10]

Багатошарові плівки з діоксиду гафнію, кремнезему та інших матеріалів були розроблені для використання в пасивному охолодженні будівель. Плівки відбивають сонячне світло та випромінюють тепло на довжинах хвиль, які проходять через земну атмосферу, і можуть мати температуру на кілька градусів нижче, ніж навколишні матеріали за тих самих умов.[11]

Примітки

  1. ↑ а б в Hafnium(IV) oxide
  2. ↑ H. Zhu; C. Tang; L. R. C. Fonseca; R. Ramprasad (2012). Recent progress in ab initio simulations of hafnia-based gate stacks. Journal of Materials Science. 47 (21): 7399—7416. Bibcode:2012JMatS..47.7399Z. doi:10.1007/s10853-012-6568-y.
  3. ↑ Intel (11 листопада 2007). Intel's Fundamental Advance in Transistor Design Extends Moore's Law, Computing Performance.
  4. ↑ G. D. Wilk; R. M. Wallace; J. M. Anthony (2001). High-κ gate dielectrics: Current status and materials properties considerations. Journal of Applied Physics. 89 (10): 5243—5275. Bibcode:2001JAP....89.5243W. doi:10.1063/1.1361065.
  5. ↑ K.-L. Lin та ін. (2011). Electrode dependence of filament formation in HfO2 resistive-switching memory. Journal of Applied Physics. 109 (8): 084104–084104–7. Bibcode:2011JAP...109h4104L. doi:10.1063/1.3567915.
  6. ↑ Imec (7 червня 2017). Imec demonstrates breakthrough in CMOS-compatible Ferroelectric Memory.
  7. ↑ The Ferroelectric Memory Company (8 червня 2017). World's first FeFET-based 3D NAND demonstration. Архів оригіналу за 1 вересня 2017. Процитовано 20 жовтня 2024.
  8. ↑ T. S. Böscke; J. Müller; D. Bräuhaus (7 грудня 2011). Ferroelectricity in hafnium oxide: CMOS compatible ferroelectric field effect transistors. 2011 International Electron Devices Meeting. IEEE. с. 24.5.1–24.5.4. doi:10.1109/IEDM.2011.6131606. ISBN 978-1-4577-0505-2.
  9. ↑ Nivole Ahner (Серпень 2018). Mit HFO2 voll CMOS-kompatibel (нім.). Elektronik Industrie.
  10. ↑ Very High Temperature Exotic Thermocouple Probes product data [Архівовано 2012-02-19 у Wayback Machine.], Omega Engineering, Inc., retrieved 2008-12-03
  11. ↑ Aaswath Raman | Innovators Under 35 | MIT Technology Review. Серпень 2015. Процитовано 2 вересня 2015.

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).