YaChudo

Ойва Арвола

Переглядів: 0. Оновлено 05.11.2026.

Ойва Арвола
Фінські письменники на озері Укон в 1965 році: Йорма Етто, Ойва Арвола, Раймо Ляйне та Мартті Квіст.
Народився1 липня 1935 або липень 1935[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Коларі, Лапландія, Фінляндія[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер23 січня 2021[1][2] (85 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Рованіємі, Regional State Administrative Agency for Laplandd, Фінляндія[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Фінляндія Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьписьменник, педагог Редагувати інформацію у Вікіданих

О́йва Вя́йне А́рвола (фін. Oiva Väinö Arvola; *1 липня 1935, Коларі — 23 січня 2021, Рованіємі[3]) — фінський письменник, поет і педагог.[4] Центральними темами його творів є природа і люди Лапландії.[5]

З життєпису

Народився в Коларі 1935 року.

Отримав освіту вчителя державної школи в 1958 році в Кеміярві[4], а потім жив у Рованіємі.[4] Як вчитель і директор школи Арвола встиг попрацювати в Іліторніо, Кіттіля, волості Рованіємі та самому Рованіємі.[6]

Літератерну діяльність розпочав у 1970 році.[7]

Також працював театральним і літературним критиком для часописів Kaleva та Lapin Kansa.[8]

У 1985 році він заснував так зване королівство Кампсуерра в Ніванкіля.[9]

З доробку

Крім романів Ойва Арвола писав повісті, вірші, саги, оповідання та телевізійні п'єси; кілька його театральних п'єс були написані у співпраці з Йорма Ето.[10]

У своїх новелах виступав проти людської обмеженості, тупого слідування моді.[7]

Арвола був особливо відомий своїми сагами та «сагаїзмами», які були перекладені більш ніж 10-ма мовами і які він виконував сам[11] — найзначнішим досягненням ж саги Kampsuherrain.[10] У 2009 році випустив всю свою сагу як набір із 5 аудіодисків: запис містить 262 саги тривалістю 20 годин.[12]

Бібліографія
  • Helvetin 16, п'єса (1968), у співавторстві з Йорма Ето
  • Hyvää iltaa – henki menee: Poromies Heikin seikkailut sota-ajassa (1970), у співавторстві з Йормою Ето
  • Rakkaudesta viis eli Madame B:n asiakkaat (1970), у співавторстві з Йорма Ето
  • Jietaran juustoista (1970), у співавторстві з Йорма Ето
  • Saatanan seitsemäntoista: Kaamos-revyy (1972), у співавторстві з Йорма Ето
  • Kesäpäivän seisaus, роман (1972)
  • Vieraat ajat, роман (1973)
  • Taivaan painamat, роман (1975)
  • Kaamosmaa, роман (1976)
  • Пташина земля (Linnustajan maa), збірка віршів (1977)
  • Kampsuherrain saagat (1981)
  • Talvisilmut, збірка оповідань (1983)
  • Саги про чотири вітри (Neljän tuulen saagat, 1985)
  • Саги про сім душ (Seittemän siulan saagat, 1986)
  • Саги очевидців (Selvänäkijäin saagat, 1990)
  • Yhtäkoska. Yliperän kielen sanakirja (1999)
  • Саги про золотий колодязь (Kultaisen kaivon saagat, 2000)
  • Kenkähullun matka, роман (2005)

Нагороди

  • Премія Й. Х. Ерко 1958[13]
  • Окружна письменницька медаль[14]
  • Почесний член клубу оповідачів Лапландії 2012[9]
  • Культурна премія Kolar 2015[15]

Примітки

  1. ↑ а б https://www.hs.fi/kulttuuri/art-2000007759863.html
  2. ↑ а б в г д Kirjailija Oiva Arvola on kuollut — Yleisradio, 2021.
  3. ↑ Sirén, Vesa (24.1.2021). Kirjailija ja Yliperän murteen mestari Oiva Arvola on kuollut. Helsingin Sanomat. Процитовано 24.1.2021.
  4. ↑ а б в Paavilainen, Ulla (päätoim.) (2014). Kuka kukin on: Henkilötietoja nykypolven suomalaisista 2015. Helsinki: Otava. с. 58—59. ISSN 978-951-1-28228-0 ISBN 978-951-1-28228-0. {{cite book}}: Перевірте значення |issn= (довідка)
  5. ↑ Oiva Arvola. Rovaniemen kaupunki. с. Arkistoitu sivu. Архів оригіналу за 29 березня 2008. Процитовано 21.8.2015.
  6. ↑ Korhonen, Juhani – Rantala, Risto (toim.) (2004). Suomalaisia kirjailijoita. Helsinki: Otava. с. 20. ISSN 951-1-19094-6 ISBN 951-1-19094-6. {{cite book}}: Перевірте значення |issn= (довідка)
  7. ↑ а б Об авторах // Современная финская новелла. — М.: Художественная литература, 1985. — 591 с. — С. 583-584 (рос.)
  8. ↑ Arvola, Oiva. Kirjallisuus. Shamaanivaltakunta. Архів оригіналу за 16 лютого 2015. Процитовано 28.11.2014.
  9. ↑ а б Antikainen, Hillevi (30.4.2012). Oiva Arvola ja Uuttu-Kalle tarinamestareiksi. Yle Uutiset. Процитовано 28.11.2014.
  10. ↑ а б Rantala, Risto – Turtia, Kaarina (toim.) (1990). Otavan kirjallisuustieto. Helsinki: Otava. с. 56. ISBN 951-1-09209-X.
  11. ↑ Oiva Arvolan uusin romaani sijoittuu koulumaailmaan. 8.12.2005: 10. {{cite journal}}: Cite journal вимагає |journal= (довідка)
  12. ↑ Oiva Arvola äänitti koko saagatuotantonsa. Luoteis-Lappi 19.11.2009. Viitattu 26.9.2017.
  13. ↑ Arvola, Oiva. Kirjasampo.fi. Процитовано 28.11.2014.
  14. ↑ Maakuntakirjailijat-mitali Veikko Huoviselle ja Oiva Arvolalle. MTV Uutiset. 16.11.2008. Архів оригіналу за 23 жовтня 2014. Процитовано 28.11.2014.
  15. ↑ Haapanen, Liisa (10 лютого 2015). Kolarin kunta palkitsi kirjailija Oiva Arvolan. Yle Uutiset. Процитовано 21.8.2015.

Джерело

  • Об авторах // Современная финская новелла. — М.: Художественная литература, 1985. — 591 с. — С. 583-584 (рос.)

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).