Озьори

місто Озьори
Герб Прапор
Розташування міста Озьори
Країна	Росія
Суб'єкт Російської Федерації	Московська область
Муніципальний район	Міський округ Озьори
Код ЗКАТУ	46 438 506 000
Код ЗКТМО	46 738 000 006
Основні дані
Час заснування	1834
Статус міста	1925
Населення	25 721 (2014) [1]
Площа	12 км. кв. км²[2]
Густота населення	2143.42 чол./км² осіб/км²
Поштові індекси	140560, 140563
Телефонний код	+7 +7 49670
Географічні координати:	54°51′ пн. ш. 38°33′ сх. д. / 54.85° пн. ш. 38.55° сх. д.
Часовий пояс	UTC+3, влітку UTC+4
Висота над рівнем моря	120 м м
Вебсторінка	ozery.info
Озьори у Вікісховищі

Озьо́ри^[3] (рос. Озёры) — місто обласного підпорядкування^[4], центр міського округу Озьори та міського поселення Озьори Московської області Росії. Місто розташовано на лівому березі Оки, у 157 км на південний схід від Москви, залізнична станція.

Вперше згадується у хроніці Коломенського повіту за 1578 рік як село Марвинське Озерко. З 1689 року належало боярину О. С. Шеїну, з 1727 р. — графам Скавронським, з 1824 р. — княгині Е. П. Скавронській-Багратіон (вдові князі П. І. Багратіона). 1851 року збудована кам'яна церква. У першій половині ХІХ століття з'явилась бавовняно-ткацька та текстильна фабрики. До початку ХХ століття Озьори сформувались як центр текстильної промисловості з повним виробничим циклом. У 1908 р. на 4 фабриках працювало близько 8,5 тисяч чоловік. З 1921 року робітниче селище, з 17 серпня 1925 року статус міста^[5].

Міське поселення Озьори має власну символіку: герб та прапор. Прапор міста Озьори затверджено 25 листопада 2008 року^[6].

Міське поселення Озьори було утворено 28 лютого 2005 року. До його складу, окрім міста Озьори, яке є центром поселення входять також Селище Центральної садиби радгоспу «Озьори», села Александровка, Бабуріно, Комарево, Тарбушево^[7].

У місті працює текстильна фірма «Ока», приладобудівельний завод «Полюс», є підприємства харчової промисловості та із виробництва будматеріалів.

Місто Озьори не має зручного транспортного сполучення, оскільки розташовано осторонь від федеральних автомобільних доріг, приблизно в 40 км. Місто має автобусне сполучення із Москвою — міжміські автобуси їдуть до станції метро Вихіно та Красногвардійська, орієнтовна тривалість дороги 2-2,5 години, однак на практиці вона може тривати до 5 годин. Окрім того є ряд приміських маршрутів до Коломни, Кашири та інших міст. В Озьорах є чотири міських автобусних маршрути. Також у місті добре розвинута мережа таксі. У місто також веде тупикова Озерська залізнична гілка, яка є відгалуженням Рязанського напрямку Московської залізниці довжиною 39 км, рух здійснюється на тепловозній тязі. Однак прямого залізничного сполучення з Москвою нема. З 8 червня 2009 року по лінії курсують рейкові автобуси між станціями Голутвін та Озьори. Здійснюється 4 рейси в день, тривалість подорожі 1 год 18 хв.^[8].

^[1]

• Уткін Андрій Іванович (1910—1987) — заступник голови Ради народних комісарів РРФСР.

У центрі міста розташована Троїцька церква, яка датується 1851 роком. З кінця 1920-х рр. будувались спочатку котеджі, потім 4-х поверхові будинки. Будинок культури текстильників (1930–1937 рр.)

Церква святої Трійці (РПЦ), найбільший дзвін церкви важив 16,5 тонн. У грудні 1929 року храм було зачинено, настоятель арештований та репресований, дзвони відправлені на переплавку, ікони — спалені. У храмі було влаштовано клуб, потім контора «Заготзерно» та пожежна дружина. 18 липня 1946 року церкву знову відкрили та освячено в ім'я Святої Трійці. 19 квітня 1999 року було утворено Озерське благочиння до складу якого увійшло 8 парафій. У 2001 році відбулась серйозна реставрація храму^[9].