YaChudo

Ожеве

Переглядів: 0. Оновлено 05.11.2026.

село Ожево
Дністровська ГЕС неподалік села Ожево
Дністровська ГЕС неподалік села Ожево
Дністровська ГЕС неподалік села Ожево
Країна Україна Україна
Область Чернівецька область
Район Дністровський район
Тер. громада Сокирянська міська громада
Код КАТОТТГ UA73040170180055422
Облікова картка Ожеве 
Основні дані
Населення 1118
Поштовий індекс 60237
Телефонний код +380 3739
Географічні дані
Географічні координати 48°33′29″ пн. ш. 27°27′44″ сх. д. / 48.55806° пн. ш. 27.46222° сх. д.
Середня висота
над рівнем моря
121 м
Водойми р. Дністер
Місцева влада
Адреса ради 60237, с. Ожеве
Карта
Ожево. Карта розташування: Україна
Ожево
Ожево
Ожево. Карта розташування: Чернівецька область
Ожево
Ожево
Мапа
Мапа

Óжеве — село у Сокирянській міській громаді Дністровського району Чернівецької області України. Ожеве - офіційна назва села.

Географія

Розташоване на правому березі Дністра. У селі знаходиться гідрологічна пам'ятка природи «Ожевська мінеральна».

Історія

За даними на 1859 рік у власницькому селі Хотинського повіту Бессарабської губернії, мешкало 764 особи (370 чоловічої статі та 394 — жіночої), налічувалось 126 дворових господарств, існувала православна церква[1].

Станом на 1886 рік у власницькому селі Секурянської волості, мешкало 700 осіб, налічувалось 126 дворових господарств, існувала православна церква[2].

Видатні особи

  • Гром'як Іван Васильович — український поет, журналіст.
  • Логунова (Федишена) Марія Миколаївна — (*19 жовтня 1952 року. — Заслужений працівник освіти України.
  • Федишин Ілля Пантелеймонович (1905 р.н.) — псаломщик при церкві Святої Параскеви села Ожево. 20 жовтня 1948 року заарештований, і 26 лютого 1949 року, Особливою нарадою при Міністерстві державної безпеки СРСР (ОН МДБ СРСР), засуджений за антирадянську агітацію, за статтями 54-10 ч. 2, 54-11 КК УРСР, до 8-ми років позбавлення волі у виправно-трудових таборах. Реабілітований Чернівецьким обласним судом 25 грудня 1974 року.
  • Лозан Сімеон Опанасович (1758—1828) — уродженець села Ожева, де якийсь час служив дяком. У 1897 році, єпископом Проілавським Парфенієм, висвячений на священика до церкви села Ломачинці. 20 грудня 1811 року отримав духовну грамоту від єпископа Димитрія Бендерського. Деякий час був на посаді благочинного Коболчинського благочиння. Помер і похований у Ломачинцях.

Посилання

Примітки

  1. ↑ Бессарабская область. Список населенных мест по сведениям 1859 года. Санкт-Петербург, 1861 (рос.), (код 1045)
  2. ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).