Оге Нільс Бор
| Оге Нільс Бор | |
|---|---|
| Aage Niels Bohr | |
| Псевдоніми | James Baker |
| Народився | 19 червня 1922 Копенгаген, Данія |
| Помер | 8 вересня 2009 (87 років) Копенгаген, Данія |
| Поховання | Mariebjerg Cemeteryd[1] |
| Місце проживання | Копенгаген |
| Країна | |
| Діяльність | фізик, педагог, фізик-ядерник |
| Alma mater | Університет Копенгагена |
| Галузь | ядерна фізика |
| Заклад | Інститут Нільса Бора Копенгагенський університет НОРДІТА |
| Посада | професор |
| Науковий керівник | Нільс Бор |
| Вчителі | Нільс Бор |
| Членство | Леопольдина Шведська королівська академія наук Папська академія наук[2] Національна академія наук США[3] Польська академія наук Американська академія мистецтв і наук Американське філософське товариство |
| Відомий завдяки: | один з авторів колективної моделі ядра |
| Рід | Bohr familyd |
| Батько | Нільс Бор[4][5] |
| Мати | Margrethe Bohrd |
| Брати, сестри | Ernest Bohrd Erik Bohrd Hans Bohrd |
| У шлюбі з | Marietta Sofferd |
| Діти | Томас Борd Vilhelm A. Bohrd |
| Нагороди | |
Оге Нільс Бор (дан. Aage Niels Bohr; 19 червня 1922, Копенгаген, Данія — 8 вересня 2009, там само) — данський фізик. Член Данської королівської академії наук (1955), низки інших академій світу. Лауреат Нобелівської премії з фізики (1975).
Біографія
Оге Бор народився в Копенгагені в сім'ї Маргарет і Нільса Бора, був їх четвертою дитиною. Вирісши серед таких фізиків, як Вольфганг Паулі і Вернер Гейзенберг, він також став захоплюватися фізикою. У 1940 році, через кілька місяців після окупації Данії, Оге Бор вступив в Копенгагенський університет і незабаром став асистувати батькові при написанні статей та листів. У жовтні 1943 року силами Опору був переправлений разом з батьком на човні до Швеції, а звідти на бомбардувальнику в Англію. Як асистент Нільса Бора брав участь у роботі над атомним проектом, в 1944—1945 був співробітником Лос-Аламоської національної лабораторії.
У серпні 1945 року Оге Бор повернувся в Данію і продовжив навчання, через рік отримавши ступінь магістра. 1946 року він став співробітником Інституту теоретичної фізики (Інститут Нільса Бора), проходив стажування в Принстонському і Колумбійському університетах (з січня 1949 року до серпня 1950-го, під керівництвом Ісидора Рабі). Там він познайомився з Джеймсом Рейнуотером і Беном Моттельсоном, з яким продовжив співпрацю після повернення до Копенгагена. Їх спільна робота дозволила розвинути на початку 1950-х років так звану колективну (узагальнену) модель ядра. У 1958 році разом Д. Пайнс вони запропонували так звану надтекучої модель ядра, розглянувши можливість існування надтекучості адронів у ядрах. Надалі Бор і Моттельсоном працювали над узагальненням знань про структуру ядра у вигляді монографії, перший том якої «одночастковий рух» вийшов у 1969 році, другий том — «Деформації ядра» — в 1975-му. Робота Оге Бора в області теорії ядра послужила приводом для вручення Нобелівської премії з фізики за 1975 рік «За відкриття взаємозв'язку між колективним рухом і рухом окремої частинки в атомному ядрі і розвиток теорії будови атомного ядра, що базується на цієї взаємозв'язку» (Спільно з Моттельсоном і Рейнуотером).
Одночасно з роботою в Інституті Оге Бор викладав у Копенгагенському університеті, з 1956 року — у званні професора. Після смерті Нільса Бора 1962 року очолив Інститут і був його директором до 1970 року. З 1957 року Оге Бор входив до керівництва Інституту теоретичної атомної фізики (Nordisk Institut for Teoretisk Atomfysik, НОРДІТА), в 1975—1981 роках був його директором. В останні роки життя він сконцентрувався на викладацькій діяльності.
1950 року Оге Бор одружився з Марієттою Соффер, з якою мав чотирьох дітей. Після її смерті він одружився вдруге (1981) на Бенте Мейер Шарфф.
Нагороди
- Медаль папи Пія XI (1963)
- Премія «Атоми для миру» (1969)
- Медаль імені X. Ерстеда (1970)
- Медаль імені Е. Резерфорда Лондонського фізичного товариства (1972)
- Нобелівська премія з фізики (1975)
- Медаль імені О. Ремер (1976)
Публікації
- Бор О., Моттельсон Б. Структура атомного ядра. — М. : Мир, 1971–1977. — 456+664 с.
- Бор О. О структуре атомных ядер // УФН. — 1958. — Т. 65, вип. 7. — переклад статті в журналі «Fys. Tidsskr.», V. 54, p. 1 (1956).
- Бор О. Вращательное движение в ядрах // УФН. — 1976. — Т. 120, вип. 12. — переклад Нобелівської лекції, прочитаної в Стокгольмі 11 грудня 1975.
Примітки
- ↑ Find a Grave — 1996.
- ↑ Zichichi A. Aage Bohr — Pontifical Academy of Sciences.
- ↑ NNDB — 2002.
- ↑ Store norske leksikon — 1978. — ISSN 2464-1480
Література
- A. Bohr. Autobiography (1975). The Nobel Foundation. Архів оригіналу за 13 лютого 2012. Процитовано 20 жовтня 2009.
- О. Бор // Ю. А. Храмов. Фізики: Біографічний довідник. — М.: Наука, 1983. — С. 40-41.
- Некролог. Daily Telegraph. 10 вересня 2009. Архів оригіналу за 13 лютого 2012. Процитовано 20 жовтня 2009.
- B. Mottelson, O. Ulfbeck. Aage Niels Bohr // Physics Today. — 2010. — № 11. — С. 59.
Посилання
- Бор // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Теза, 2006.
- Інформація з сайту Нобелівського комітету. The Nobel Foundation. Архів оригіналу за 13 липня 2013. Процитовано 2009–10 – 20.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з неправильним форматом в діапазонах дат (посилання)
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).
