Обжиле

село Обжиле
Успенська церква в Обжилому
Країна	Україна
Область	Одеська область
Район	Подільський район
Тер. громада	Балтська міська громада
Код КАТОТТГ	UA51120030220093939
Основні дані
Засноване	до 1766
Населення	869
Площа	4,06 км²
Густота населення	214,04 осіб/км²
Поштовий індекс	66140
Телефонний код	+380 4866
Географічні дані
Географічні координати	47°59′19″ пн. ш. 29°22′45″ сх. д. / 47.98861° пн. ш. 29.37917° сх. д.
Середня висота над рівнем моря	163 м
Відстань до обласного центру	195,6 км
Відстань до районного центру	20 км
Найближча залізнична станція	Абамеликове
Відстань до залізничної станції	8 км
Місцева влада
Адреса ради	66101, Одеська область, Подільський район, м. Балта, Любомирська, 193
Карта
Обжиле
Обжиле
Мапа
Обжиле у Вікісховищі

Обжиле́ — село в Україні, у Балтській міській територіальній громаді Подільського району Одеської області. Раніше було підпорядковане власній Обжильській сільській раді.

Розташоване за 20 км від центру громади — міста Балта. На півдні межує з селом Березівка, на сході з селом Євтодія, на півночі з селом Борсуки та на заході з селом Петрівка Кодимського району. Населений пункт дуже вузький (розміщений вздовж дороги), а тому дуже довгий.

Дата заснування села - 14 жовтня 1765 року (сайт ВР - 1859, освячення церкви - 1765 р.) (Ткач, 2023).

За переказами, раніше було містечко, яке звалось Волосовинці або Гобжила. 1775 року село Обжила включало 53 «дими»^[1]. За адміністративними поділами: з XVI сторіччя — Брацлавське воєводство, з XIX сторіччя — Балтський повіт, з XX сторіччя — Балтський район.

7 (20) листопада 1917 року, відповідно до Третього Універсалу Української Центральної Ради, увійшло до складу Української Народної Республіки^[2].

У 1918—1919 роках значна частина сільської молоді симпатизувала Директорії УНР на чолі з Симоном Петлюрою. В Обжилій діяв антибільшовицький повстанський загін. Також мешканці села входили до повстанських загонів Семена Заболотного.^[3]

Під час організованого радянською владою Голодомору 1932—1933 років померло щонайменше 10 жителів села^[4].

12 червня 2020 року, відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Одеської області», увійшло до складу Балтської міської територіальної громади^[5].

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи і ліквідації Балтського району, село увійшло до складу новоутвореного Подільського району^[6].

Згідно з переписом 1989 року населення села становило 793 особи, з яких 312 чоловіків та 481 жінка.^[7]

За переписом населення 2001 року в селі мешкало 880 осіб.^[8]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року^[9]:

Церква Різдва Богородиці засновано у 1765 році. Відомостей про церкву — мало, на місті першої церкви у 1781 році була збудована друга, згоріла 25 грудня 1887 року. Церква не збереглась.

Дерев'яна Церква Успіння, засновано у 1888 році, у 1901 року ще будувалась.

• Семен Заболотний (1894—1922) — військовий діяч УНР, отаман національного повстанського руху на Одещині (1918—1922).
• Євген Козинський (1931—2006) — український кінооператор.
• Леонід Галайчук (1991—2017) — український військовослужбовець морської піхоти, сержант ВМС ЗСУ, учасник російсько-української війни.

Відомості про село увійшли до книги П.А. Ткача [Ткач, 2023].

• Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932—1933 (Одеська область)

• Маланочка колядовала. [Маланочка, Коза, Медведь, Черт и другие] / В. Лопатюк // Одесские известия. — 2012. — № 4 (4278) (17 января). — С. 6.

• Ткач П. А. Надбання віків : фольклорна Балтщина: топоніми населених пунктів, легенди, криниці, вірування-заборони, народні свята / вступ. сл. Надія Гальчинська. — Одеса : Астропринт, 2023. — С. 75. — ISBN 978-966-927-984-2.

• Сайт Верховної Ради України
• Сайт Центральної виборчої комісії
• Карта України
• Неофіційний сайт Балти
• Храми Поділля