Ніфонт (митрополит Галицький)
| Ніфонт | |
|---|---|
| Народився | XIII століття |
| Помер | 1306 |
| Діяльність | православний священник |
| Посада | митрополит |
| Конфесія | православ'я |
Ніфонт (також Нифонт; дата народження невідома — близько 1305) — православний церковний діяч, перший митрополит Галицький. Очолив новостворену митрополію на початку XIV століття, традиційно — у 1303 році. Його поставлення відбулося за Константинопольського патріарха Афанасія I внаслідок заходів галицько-волинського правителя Юрія І Львовича. Відомості про життя та діяльність Ніфонта фрагментарні.[1]
Походження
Час і місце народження, освіта та обставини початку церковного служіння Ніфонта невідомі. У «Довіднику з історії України» його названо греком, однак докладних біографічних відомостей не наведено.[2]
Поставлення на митрополію
Утворення окремої митрополії в Галичі було пов'язане з церковною політикою Галицько-Волинської держави та переїздом київського митрополита Максима до Володимира-на-Клязьмі у 1299–1300 роках. Віддалення митрополичої резиденції від південно-західних земель Русі стало безпосереднім приводом для домагань Романовичів створити власний церковний осередок.[3]
За ініціативою Юрія І Львовича імператор Андронік II Палеолог і патріарх Афанасій I санкціонували піднесення Галицької єпархії до рангу митрополії. «Енциклопедія історії України» датує цю подію 1303 роком, а «Енциклопедія Сучасної України» — 1302–1303 роками.[4][5] Першим очільником нової церковної провінції став Ніфонт.[1]
До митрополії належали шість єпархій: Галицька, Володимирська на Волині, Перемишльська, Луцька, Турівська та Холмська.[4] Галицька митрополія була окремою від Київської церковною провінцією в юрисдикції Константинопольського патріархату.[3]
Згадки у джерелах
Візантійські переліки церковних кафедр — Notitiae Episcopatuum — фіксують піднесення Галича до митрополичого рангу за Андроніка II та Афанасія I. У відповідному переліку Галицька митрополія посідає 81-ше місце.[1] Ці відомості стосуються статусу кафедри, тоді як ім'я її першого митрополита засвідчене в пізнішому документі — листі польського короля Казимира III до патріарха Філофея Коккіна, датованому 1370 роком. У зверненні щодо відновлення Галицької митрополії Ніфонт названий першим серед її попередніх очільників.[1][6]
Смерть і наступництво
Смерть Ніфонта зазвичай датують близько 1305 року, проте точний рік не встановлений.[1] Ігор Скочиляс наводить також датування близько 1308 року, зазначаючи існування іншої версії — перед 1305 роком.[6]
Після смерті Ніфонта Юрій І Львович висунув на Галицьку кафедру ігумена Петра Ратенського та відправив його до Константинополя. Проте 1308 року Петро очолив Київську митрополію як митрополит Київський і всієї Русі. За його урядування Галицька кафедра залишалася без окремого митрополита.[6][7]
Обставини поставлення Петра та його початковий статус по-різному тлумачаться в історіографії. Частина дослідників вважає, що він спочатку отримав призначення на Галицьку митрополію, а згодом — на Київську; інші заперечують його окреме галицьке поставлення. Водночас Володимир Мороз наголошує, що призначення Петра саме собою не доводить канонічного скасування Галицької митрополії.[7]
Примітки
- ↑ а б в г д Нифонт. Православная энциклопедия (рос.). Процитовано 8 жовтня 2026. — Т. 51. — С. 294.
- ↑ Галицька митрополія. Довідник з історії України (укр.). Процитовано 8 жовтня 2026.
- ↑ а б Скочиляс І. Галицька митрополія XIV — першої половини XV століть: особливості еклезіального, правового та суспільного статусу // Княжа доба: історія і культура. — 2011. — Вип. 4. — С. 248, 254–255.
- ↑ а б Гайковський М. І. (2004). Галицька митропулія (14 ст.). Енциклопедія історії України (укр.). Процитовано 8 жовтня 2026. — Т. 2: Г–Д.
- ↑ Ясіновський Ю. П. (2006). Галицька митрополія. Енциклопедія Сучасної України (укр.). Процитовано 8 жовтня 2026.
- ↑ а б в Скочиляс І. Галицька митрополія XIV — першої половини XV століть: особливості еклезіального, правового та суспільного статусу // Княжа доба: історія і культура. — 2011. — Вип. 4. — С. 263–264.
- ↑ а б Мороз В. Перша Галицька митрополія (бл. 1303–1347) у контексті історії слов'янських Церков візантійського обряду та політики Константинополя // Проблеми слов'янознавства. — 2025. — Вип. 74. — С. 21–22. — doi:10.30970/sls.2025.74.5208.
Література
- Грушевський М. Історія України-Руси. Том III. Розділ III: Церковні відносини. — Київ: Наукова думка, 1993. — С. 270–273.
- Скочиляс І. Галицька митрополія XIV — першої половини XV століть: особливості еклезіального, правового та суспільного статусу // Княжа доба: історія і культура. — 2011. — Вип. 4. — С. 246–279.
- Мороз В. Перша Галицька митрополія (бл. 1303–1347) у контексті історії слов'янських Церков візантійського обряду та політики Константинополя // Проблеми слов'янознавства. — 2025. — Вип. 74. — С. 9–41. — doi:10.30970/sls.2025.74.5208.
Див. також
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).